Квашені помідори – готуйте влітку, насолоджуйтеся зимою
Квашені помідори мають чудовий смак, а сам процес приготування мало чим відрізняється від квасіння огірків. Для квасіння вибирайте дрібні і тверді помідори.
Квашені помідори – це справжній український делікатес. Смакова цінність залежить від кількості доданих спецій – в т.ч. запашний перець, часник, хрін і пропорції. Перші 2 місяці в банках вони чудово доповнюють салати та вечерю, потім вони чудово служать добавкою до супу.
Пам’ятайте, що наведені пропорції є орієнтовними і приблизними – багато залежить від місткості банок, розміру помідорів або кількості добавок. Вибирайте сорти томатів, які ростуть у землі, довгасті та ароматні.
Інгредієнти:
- 6 кг помідорів,
- 4 л води,
- 2 головки часнику,
- запашний перець,
- кріп (1 шт. на банку),
- корінь хрону (плюс лист, якщо є),
- лавровий лист,
- насіння гірчиці,
- 4 столові ложки солі
- можливо листя вишні.
Приготування:
Помідори помити і обсушити. Наріжте хрін дрібніше, щоб краще відобразити аромат.
Помідори укласти в ошпарені банки.
Додайте спеції та інші добавки: спробуйте інтуїтивно поекспериментувати з їх кількістю та позначте в банці, наприклад, більше часнику чи вишневого листя.
У каструлі доведіть воду та сіль до кипіння. Дайте розчину трохи охолонути – він не повинен бути дуже гарячим. Заливаємо розчином банки з томатами, щоб жоден інгредієнт не стирчав над поверхнею води.
Залиште банки з помідорами на тиждень і накрийте тканиною, потім перенесіть в затінене місце – через 7 днів можна буде пробувати. Приблизно через 8 тижнів вони стають м’якими, але маютимуть більш інтенсивний смак.
До теми:
Соус “Маринара” із запечених помідорів – готуємо за італійським рецептом
Помідори без оцту – кращий рецепт всіх часів, навіть розсіл можна пити
Приготуй в’ялені помідори і побалуй усіх італійською диковинкою
Рецепт загатовок на зиму: квашені огірки з часником
Огірки можна не тільки солити! Рецепт оригінального варення з м’ятою
Буряк на зиму – чотири перевірених рецепта домашньої консервації на зиму
Готуємо осінні соуси вдома – ткемалі, чатні, сацебелі та аджика
Автор статті: Ірина Велігурська