Творчий Луцьк: Декан волинського вишу готує смаколики по-американськи
Важко уявити день народження без великого і смачного торта, який дружно поїдає вся родина. Проте в Луцьку мешкає жінка, яка знає, що один великий торт можна легко замінити… багатьма. Вони, щоправда, менші за розмірами, але не менш смачні. А виглядають так, наче створені руками феї.
Мова йде про капкейки (cup cake), що з англійської буквально означає «торт, розміром із чашку». Ці десерти вперше почали випікати в Америці. Тісто викладали в алюмінієві чашки, від чого й пішла назва. Вони також відомі під іншою назвою — fairy cake — що перекладається як «торт для феї». Про надзвичайно смачні і красиві тортики інформаційному порталу Волинь.info розповіла лучанка Лариса Яскорська.
Лариса Яскорська та її кенді-бар, зроблений на 80-річчя матері
Пані Лариса за фахом вчитель географії і біології, зараз працює деканом факультету в одному з волинських вишів. Після завершення робочого дня в інституті жінка приділяє час улюбленій справі — випічці. Вона дуже любить солодке, тому рецептами різних смаколиків цікавилась завжди.
Розповідає, що перші спроби спекти торт були ще в студентські роки. Однак спочатку не все вдавалось. Поштовхом до вдосконалення своїх вмінь стала … фраза в одній з кулінарних книг. Як пригадує Лариса Яскорська, в ті часи у вільному доступі не було так багато книг, як зараз. Але на вулиці Радянській (сучасна вулиця Лесі Українки) був магазин «Букініст», де можна було придбати чи обміняти літературу. Саме там жінка натрапила на велику гарну книжку з кольоровими ілюстраціями. Ні назви, ні автора її не пригадує. В ній пані Лариса прочитала рецепт бісквіту, одним з кроків приготування якого була фраза: «Зачистити підгорілі нерівні краї». Саме ці слова справили на неї велике враження, адже вона зрозуміла, що і в професіоналів не відразу все вдається. Пані Лариса перестала боятись експериментувати. І відтоді її випічкою ласували на днях народження, народинах, хрестинах та різних сімейних святах. В родині так склалось, що згодом вже ніхто й не уявляв, що на святкуваннях можуть бути інші солодощі. Споживання магазинної випічки в родині не практикувалось.
Випіканням капкейків жінка зацікавилась порівняно недавно, близько півроку тому. Зараз тортики пече і для себе, і на замовлення.
Улюбленими є капкейки двох смаків — ванільні і шоколадні, що готуються з додаванням екстракту ванілі і високоякісного бельгійського шоколаду. Традиційними складниками є яйця, борошно, масло та цукор.
Тортики прикрашаються різними фігурками. Квіточки, лялечки, мультяшні герої, автівки і навіть гроші — чого тільки не доводилося виготовляти. Одні люди довіряють смаку жінки, інші просять відтворити десь раніше побачені композиції.
Цікаво, що замовників-чоловіків були одиниці. За оригінальними подарунками найчастіше звертаються дівчата. Для своїх коханих часто просять виготовити автомобілі та долари.
«Довелось мені познайомитись із марками машин», — сміється пані Лариса. — Бо доводилось робити і Hummer, і BMW X5, і інші пробувала відтворити. Люди дарують їх із побажанням, щоб потім вони мали натуральну машину, а не цукрову копію».
Всі декоративні елементи їстівні, адже зроблені з цукрової пасти, яка підфарбовується харчовими барвниками. Пані Лариса розповідає, що навчилась їх робити завдяки відеоурокам. Власне, на прикрашання йде найбільше часу — близько години для оформлення одного капкейка. Лариса Полікарпівна любить, щоб все було ідеально.
«Найбільше подобається результат роботи, коли виготовлене тобі самій подобається, і коли бачиш реакцію людей, яким ти це даруєш», — розказує жінка.
Також вона зазначає, що для того, аби вдосконалити свої капкейки, довелось освоювати колористику, адже дуже важливо знати, які кольори з якими можна поєднувати.
Часто ті, для кого пані Лариса пекла тортики, звертаються до неї повторно.
«Дуже приємно, коли люди повертаються. Кажуть, що дуже смачно і приходять вдруге і втретє, — говорить жінка. Разом з тим зауважує:
Є багато людей, які звикли, що на свято має бути великий торт. Іноді людям треба говорити, що подарунок можна зробити не тільки у вигляді торта, а й у вигляді таких-от порційних тортиків, які і практичні, і красиві. Дітям особливо подобаються».
Також великий торт можна поєднати з капейками
На запитання, чи не шкодує, що не почала випікати капкейки раніше, Лариса Полікарпівна запевняє:
«В житті ніколи не треба шкодувати і про те, що зробив, і про те, що не зробив».
Ідеї для своєї смакоти жінка черпає із робіт інших майстрів, переосмислює і робить щось своє. Розказує, як одного разу на експеримент її надихнула… формочка для випічки. Це була форма для виготовлення пасхального зайчика. І ось уже багато років Великдень у її родині не обходиться без цих ласощів. Вже й дочка виросла, а зайчики і надалі є символом свята і сімейного затишку.
Жінка постійно вдосконалює свої вироби, шукає такі композиції, які на перший погляд дуже важко зробити, а тоді пробує їх виготовити сама. Каже, що робити елементи, складніші за попередні, надзвичайно цікаво. Також вона їздила в Київ на майстер-клас із виготовлення цукрових квітів, що її дуже захопило.
Вільного часу в пані Лариси обмаль. За словами жінки, від роботи в інституті відпочиває, випікаючи смаколики, і навпаки. Коли втомлюється від обох занять — читає книги, і тоді — знову до праці. Крім цього, знаходить час для вишивання і в′язання.
Як розповідає Лариса Яскорська, відрізнити стан з натхненням і без нього не може, бо будь-яку справу робить із хорошим настроєм. Крім цього, вона не потребує ніякого налаштування на роботу. Бо коли починає займатись тим, що подобається, то все виходить саме собою. А коли праця приносить задоволення іншим, значить вона того варта.
Наталя ХВЕСИК
Читайте також:
Гітарист луцького гурту: «Любіть музику 24 години на добу»
Творчий Луцьк: Жінка, що вміє оригінально зберігати сімейні фото
Творчий Луцьк: Свічками луцького майстра милуються у 25 країнах світу
Автор статті: Наталя Хвесик
Дуже гарно і стильно! Класно, що у Луцьку появляються такі майстрині!
Для мене став відкриттям ще й цей талант Лариси Полікарпівни! Буду клієнтом. Гарно і дуже емоційно!