Яка кабінка у громадському туалеті найчистіша: результати несподіваного дослідження
Майже кожен з нас відчуває дискомфорт, коли доводиться користуватися громадськими туалетами. Турбота про гігієну та страх підхопити якусь інфекцію часто змушують ретельно обирати кабінку. Але чи знали ви, що найбезпечніша з точки зору чистоти кабінка – це та, яку більшість людей оминає?
Де найменше мікробів?
Виявляється, найнижчий рівень бактерій зазвичай спостерігається у кабінках, розташованих найближче до вхідних дверей. Саме ці кабінки рідше використовуються відвідувачами через їхню, здавалося б, “менш приватну” локацію.
Що кажуть дослідження?
Під час дослідження, проведеного у 51 громадському туалеті, вчені вивчили рівень бактеріального забруднення у кожній кабінці. Результати показали, що найближчі до входу кабінки мають найменшу кількість мікробів, а також часто краще забезпечені туалетним папером.
Чи можна заразитися небезпечними інфекціями?
Хоча ризик підхопити такі інфекції, як гепатит або кишкову паличку, у громадських туалетах існує, занепокоєння щодо зараження венеричними захворюваннями значною мірою є безпідставним. Бактерії, що можуть потрапляти на поверхні, не виживають довго через несприятливі умови, як-от низька вологість, відмінна температура та кислотність. Дотримання базових правил гігієни, наприклад, уникання контакту з обідком унітазу та ретельне миття рук, мінімізує будь-які ризики.
Чому перша кабінка найчистіша?
Експерти припускають, що люди підсвідомо уникають кабінок поруч із входом, оскільки вважають їх менш приватними. Це призводить до меншого використання цих кабінок, а отже, до їхнього кращого стану гігієни.
Як забезпечити максимальну гігієну?
- Обирайте кабінку ближче до входу – це найкращий вибір із санітарної точки зору.
- Використовуйте одноразові серветки або спеціальні накладки для унітазу, якщо це можливо.
- Обов’язково мийте руки після відвідування туалету.
Знання цих простих правил допоможе вам зберігати здоров’я навіть у місцях загального користування!
За матеріалами https://glavred.net/
Автор статті: Сергій Шагоферов