Волинські лісівники поділились досвідом енергоефективності
Державними підприємствами Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства розроблено та впроваджується комплекс заходів щодо практичної реалізації програми з енергоефективності та енергозбереження.
Такі пріоритети стоять перед економікою держави, суб’єктами господарювання краю. Лісова галузь – не виняток, вважає начальник Волинського ОУЛМГ Олександр Кватирко, — інформує прес-служба Волинського ОУЛМГ.
Як це діє на практиці, журналісти всеукраїнських та обласних видань побачили під час прес-туру, що відбувся на базі державного підприємства «Цуманське лісове господарство».
Саме деревина нині може і навіть мусить стати альтернативою дорогому природному газу. А в комплексі із заходами з енергоощадження та енергозбереження це дасть змогу суттєво економити як закладам та установам, так і звичайним громадянам.
У переліку заходів, які реалізуються волинськими лісівниками, впровадження безвідходного виробництва; відновлення власних міні-АЗС та паливних модулів; заміна та реконструкція котлів на біопаливі, встановлення теплогенеруючого обладнання; заміна та встановлення металопластикових енергозберігаючих вікон та дверей; впровадження прогресивних архітектурно-конструктивних рішень, поліпшення теплозахисних властивостей будівель та споруд;
ДП «Цуманське ЛГ» включилося у таку роботу досить активно. Тут не лише виробляють альтернативне паливу, зокрема дрова і тріску, а й знають, на чому можна зекономити та як зберегти таке вартісне нині тепло.
Виробництвом колотих дров, які мають попит не тільки на Волині, а й у європейській Польщі, на підприємстві займаються давно. Згодом придбали дровокол РЦА Tajfun, що дозволило покращити якість цього твердого палива, збільшити обсяги виробництва та значно спростило працю людей.
Директор ДП «Цуманське ЛГ» Володимир Туревич стверджує, що все має бути в комплексі, тоді раціональність значно зростає. Саме тому на підприємстві подбали про сушильне господарство.
Суть економії проста, пояснює Володимир Туревич, сухі дрова краще горять, а відповідно – збільшується тепловіддача. Це також впливає на їх ціну. Крім того, господарство має можливість сушити й іншу лісопродукцію, що в результаті дозволяє економити пальне під час транспортування, бо сухої лісопродукції у вантажівку можна скласти значно більше.
Ще одним кільцем у ланцюгу енергозбреження на ДП «Цуманське ЛГ» є робота котельного господарства. Воно обслуговується цілодобово у зв’язку із постійною роботою сушильного цеху. Котел, роботу якого продемонстували журналістам, має потужність 1000 кВт і при цьому обігріває площу до 10 тис. м2 при висоті стелі 3,5 м. Придбали його ще у 2013 р., коли директором тут був Олександр Кватирко. Він досі працює безперебійно і виправдовує себе. Опалюється котел навіть переважно не твердим паливом, а відходами від виробництва (тирсою та кусковими відходами). Тобто дрова потрібно підкидати раз на 7-8 год, а тоді температура підтримується завдяки спалюванню тирси. Такий котел, крім сушильного господарства та чималої частини виробничих площ, обігріває ще й консервний цех. Твердим паливом опалюється також контора лісгоспу та 7 лісництв. Про це розповів головний інженер ДП «Цуманське ЛГ» Роман Лекай.
Також на лісокоплексі держпідприємства використовується рубальна машина, яка дозволяє отримувати до 350 м3 тріски технологічної.
Машина переробляє кускові відходи від виробництва пиломатеріалів соснових та виготовляє тріску об’ємом 120 м3 за місяць. Тріска може використовуватись як альтернативне паливо, так і у виробництві меблів.
Володимир Туревич каже, що такий вид палива, як тріска, теж дуже популярний нині серед соціальних закладів, тож реалізується дуже швидко.
У ДП «Цуманське ЛГ» найближчим часом також планується придбання обладнання для виготовлення пелетів. Для цього використовуватиметься тирса, яка йде в продаж.
Про те, наскільки у справі економії важливі найменші деталі, свідчить такий факт: у виробничому приміщенні лісокомплексу було замінено 60 звичайних ламп розжарювання потужністю 500 Ват на аналогічні за характеристиками люмінесцентні лампи потужністю 85 Ват. І це, зазначає Володимир Туревич, дало змогу зекономити за рік понад 118 тис. грн! До того ж, термін експлуатації 1 лампочки – 5 років.
Журналісти також мали змогу на власні очі побачити, як можна переробляти навіть ті відходи деревини, які, на перший погляд, вже абсолютно не придатні – прямо на лісосіці працює спеціальне устаткування, яке подрібнює на тріску навіть найтонші гілки.
Ще минулого року на підприємстві подбали про енергозберігаючі вікна та двері, а також замінили дах у приміщенні клубу та гаражів, провели ремонт та утеплення ремонтних майстерень. Повністю відремонтовано та утеплено приміщення їдальні.
У 2015 р. тут було відновлено роботу власної міні-АЗС, що також дозволяє економити кошти шляхом оптової закупівлі палива.
– Ви побачили лише частину способів економії та збереження енергії на прикладі одного підприємства. Варто зазначити, що у такому ж напрямку працюють всі наші господарства. І триває ця робота постійно. Зазначу лише, що за результатом реалізації галузевої програми «Підвищення енергоефективності та зменшення споживання енергоресурсів підприємствами Волинського ОУЛМГ», що тривала з 2010-2015 років, у заходи з енергозбереження та підвищення енергоефективності виробництва підприємствами області інвестовано близько 24 мільйони гривень, – підсумував провідний спеціаліст відділу використання лісових ресурсів ВОУЛМГ Олександр Боровицький.
Також Олександр Миколайович заначив, що на 11 лісогосподарських підприємствах вже встановлюється сучасне обладнання, яке дозволить щомісяця виготовляти понад 3,5 тис. кубометрів технологічної тріски. Для порівняння: раніше за рік виготовлялось 4-5 тис. кубометрів. Також планується придбання обладнання для виготовлення брикетів та пелетів, що дозволить отримувати додаткові 4-5 млн грн.
Така робота – це, без перебільшення, чималий внесок у забезпечення енергетичної незалежності держави, який роблять лісівники. Якщо важливість цієї загальнонаціональної програми зрозуміє кожен, Україні не загрожуватиме жодна криза: ні енергетична, ні економічна.
Автор статті: Наталя Хвесик
