Цікавий weekend: що приховує за своїми мурами Кам’янець-Подільська фортеця

news

Кам’янець-Подільська фортеця у Хмельницькій області є однією з найвідоміших та найпопулярніших туристичних пам’яток. Цей середньовічний замок стоїть на скелястому півострові в каньйоні річки Смотрич.

Фортеця розташована в історичній частині міста, яка зберегла свій автентичний вигляд протягом багатьох років. Завдяки цьому Кам’янець-Подільський часто називають музеєм під відкритим небом. Разом із замком місто входить до складу Національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець». Фортеця також внесена до Списку пам’яток світової спадщини ЮНЕСКО і входить до 7 чудес України.

Протягом своєї історії фортеця успішно протистояла численним ворогам і витримала випробування часом. Вона є символом стійкості та захисту мешканців міста протягом більш ніж тисячі років.

Читайте також: Цікавий weekend: скільки коштують екскурсії у Луцькому замку та його музеях

Замок, ймовірно, існував ще за часів Київської Русі як дитинець давньоруського граду. Однак, кам’яну споруду збудували литовські князі Коріатовичі наприкінці XIV століття, замінивши давньоруську дерев’яну фортецю. У XV столітті Кам’янець-Подільський був захоплений польською шляхтою і став важливим оборонним пунктом Речі Посполитої. Під час цього періоду дерев’яну фортецю перебудували на кам’яну. У 1672 році місто захопила турецька армія, і замковий міст почали називати «турецьким». Наприкінці XVII століття замок повернувся до Польщі, а згодом, під час поділу Речі Посполитої, перейшов до Російської імперії. У Кам’янець-Подільській фортеці відбував ув’язнення ватажок селянського руху Устим Кармелюк.

Читайте також: Цікавий weekend: Олеський замок – що цікавого, вартість відвідування, графік роботи

Фортеця поділяється на Старий і Новий замки.

Старий замок розташований у самому центрі твердині, займаючи площу 1,5 га. Його форма нагадує неправильний чотирикутник, по периметру якого розташовані 11 веж. На південь від входу знаходяться: Папська, Тенчинська, Ляська та вежа Ковпак; із заходу: Західна, Денна, Нова (Велика) вежі; на півночі, праворуч від входу, розташовані: Північний і Південний бастіони, а також вежі Рожанка, Водяна, Лянцкоронська, Комендантська та Чорна.

Папська вежа Папська вежа, унікальна за формою та історією, була збудована у 1515 році на кошти, надані Папою Римським Юлієм ІІ. Перші два поверхи вежі мають квадратну форму, третій і четвертий — восьмигранну, а останній, п’ятий, — циліндричну. Вежа відома також тим, що за її стінами тричі ув’язнювався лідер селянського повстання Устим Кармелюк.

Папська вежа

Вежа Ковпак

Вежу Ковпак побудували на початку XVI століття. Її назва походить від конусної форми даху. У 1544 році вежу реконструювали: фасади обробили, фундамент укріпили, а вхід винесли назовні. Первісно вежа була значно вищою, але внаслідок польсько-турецької війни її висота зменшилась до 22 метрів.

Тенчинська вежа

Зведена в XV столітті, Тенчинська вежа отримала свою назву від жителя Кам’янця, краківського каштеляна Яна Тенчинського. Він був відповідальним за нормальне функціонування міста та його оборону. Верхній, п’ятий поверх вежі більший за основу майже на метр, завдяки міцним кронштейнам. Вежу частково засипали землею, щоб зміцнити її оборонні властивості. Її висота становить 21 метр.

Читайте також: Цікавий weekend: зачаруйся історією Волині, відвідай етнопарк “Ладомирія”

Ляська (Біла) вежа

Ляська вежа має циліндричну форму та чотири яруси. Її назва пов’язана з тим, що колись тут зберігали коштовності єпископа. Над дерев’яним входом до вежі є напис: «Вірний друг більш рідкісний над фенікса». У середині XVI століття вежу відновили, залишивши бойовим лише верхній поверх, фасад поштукатурили та відновили внутрішні сходи. Висота Ляської вежі становить 22,5 метри.

Ляська башта

Денна вежа
Денна вежа є найстарішою з усіх, її будівництво датується XII століттям. Це прямокутна споруда з численними бійницями. Дах відсутній, натомість зверху розташована дерев’яна надбудова з трампліном, по якому передавали різноманітні знаряддя на Нову вежу.

Нова (Велика) вежа
Нова (Велика) вежа є найбільшою та найстратегічнішою у замку. Вона розташована майже за межами замку, прикріплена лише до однієї стіни, що забезпечувало її перевагу під час бойових дій. Архітектор І. Претферс перетворив вежу на справжню бойову «машину». З Денної вежі проводилося спостереження, а з Нової велися основні бойові дії. Під час польсько-турецької війни туркам вдалося підірвати Велику вежу, що забезпечило їм остаточну перемогу.

Західна вежа
Західна вежа, збудована також архітектором Претферсом, забезпечувала оборону з вразливої західної сторони замку. Вона працювала в «тандемі» з Новою вежею, підсилюючи обороноздатність фортеці.

Чорна (Східна) вежа
Чорна вежа, відома своєю неприступністю та грізністю, була оздоблена філософським написом: «1544, Боже, тобі єдиному хвала. Йов Претвеч, архітектор». Вмуровані в стіни ядра символізували непокору та незламність. Вежу неодноразово відновлювали після численних ворожих нападів, але вона залишалася символом мужності та безстрашшя. Під час капітуляції міста перед турками один з військових ватажків, керуючи Чорною вежею, підірвав склад пороху, знищивши 500 побратимів у протест проти здачі міста.

Вежа має п’ятикутну форму з шатровим накриттям. Усередині розташований колодязь глибиною 40 метрів. Воду піднімали за допомогою великих дерев’яних коліс діаметром 4,5 метра.

Читайте також: Цікавий weekend: Луцький зоопарк пропонує подорож у дику природу, не виходячи з міста

Лянцкоронська вежа
Цю вежу було зведено за кошти голови польського єпископату Яна Ляського. Про це свідчить його герб «Кораб» — вітрильний корабель з єпископською митрою, викладений з каменю на південній стіні вежі. Особливістю Лянцкоронської вежі є верхній ярус, який виступає у вигляді конуса-купола. Вежа має висоту 15 метрів.

Комендантська вежа
Циліндрична за формою з конусним накриттям, Комендантська вежа розташована на північ від господарських будівель замку. Вона слугувала місцем спостереження за околицями для військових керманичів. Окрім того, з вежі здійснювався нагляд за шляхом до замку, для чого була організована додаткова охорона. Наразі висота вежі становить 9 метрів.

Комендантська башта

Рожанська вежа
Спорудження цієї вежі було профінансовано єпископом Креславом з Курозвенок у 1505 році, про що свідчить табличка на її стіні. Три чверті вежі розташовані за межами основних стін замку. Назва “Рожанка” ймовірно походить від українського слова “наріжний”, що означає зовнішній.

Водяна вежа
Водяна вежа сполучена з Рожанською таємним тунелем, відомим лише комендантові. Розташована в долині річки Смотрич, вона знаходиться за межами замку. В разі облоги, ця вежа забезпечувала місто чистою водою.

Південний та Північний бастіони
Нова фортеця була побудована для підвищення оборонної здатності замку за сучасними голландськими технологіями архітектора Т. Шомберга у XVII столітті. Структуру укріплюють два бастіони — Південний і Північний. Новий замок є комплексом оборонних ровів і валів, тому для доступу до Старого замку було побудовано підвісний міст. Хоча стіни Нового замку добре виконували свою захисну функцію, наразі вони перебувають у жалюгідному стані.

Боргова яма
Не лякайтеся, якщо побачите під землею закривавлену людину. Це муляж боржника, який знаходиться в так званій борговій ямі. Поруч з ним лежить купа монет, які туристи кидають не для викупу, а з вірою, що так можна назавжди позбутися боргів.

Боргова яма

Читайте також: Цікавий weekend: поїздка до Львову в інтерактивне місто професій

На території Старої фортеці представлені експозиції, що відтворюють сторінки історії замку та краю.

Гончарна майстерня

У рамках проекту «Жива фортеця» з 2012 року на нижньому ярусі Папської вежі діє Гончарна майстерня. Під майстерними руками Олега Храпана місцева блакитна глина магічно перетворюється на різноманітні вироби: горщики, кухлі, підсвічники та інше. В майстерні також можна замовити майстер-клас і під керівництвом досвідченого гончара створити власний виріб. Після випалу ваш виріб буде надіслано вам поштою.

Читайте також:  Цікавий weekend: за 70 км від Луцька знаходиться Парк історичної реконструкції «Оствиця»

гончарна майстерня

З кінця 1940-х років і до сьогодні на території замку проводяться археологічні та архітектурні дослідження, що дозволяють нам ознайомитися з історією міста та самого замку. На його території проходили зйомки таких фільмів, як «Тривожна молодість» (1955), «Стара фортеця» (1972), «Балада про доблесного лицаря Айвенго» (1982), «Чорний замок Ольшанський» (1984), «Богдан-Зиновій Хмельницький» (2006) та «Дума про Тараса Бульбу» (2009). Важливу роль у сучасному житті замку відіграють щорічні фестивалі, такі як «Історичний пікнік», «Schola militaria» та «Остання столиця», а також концерти й виставки.

Адреса: Кам’янець-Подільський, вул. Замкова,1

Графік роботи:

Пн 09:00-18:00

Вт–Нд 09:00-19:00

(каса припиняє продаж квитків за пів години до закриття)

Автор статті: Ірина Велігурська

0 Комментариев