Масниця або Колодій: коли у 2023 році розпочинається м’ясопусний тиждень

news

Масниця або Колодій – свято, яке символізує  пробудження весни та проводи зими. З давніх давен цей тиждень був одним із найвеселіших у календарі свят українців. 

Коли починається Масниця 2023 року

Чіткої дати це свято не має, адже воно завжди залежить від початку Великого посту. Але найчастіше воно припадає на кінець лютого — початок березня.

Кожен може самостійно вирахувати, коли починається Масний тиждень. Для цього потрібно відняти від дня святкування Великодня 56 днів (тобто 46 днів Великого посту та один тиждень, коли безпосередньо і святкують Масницю). 2023 року Великодень припадає на 16 квітня. Отже, Масниця триватиме від 20 до 26 лютого.

Масляна: сирні млинці

Цікаво, що на думку деяких істориків, до XVII століття до Великого посту готувалися довше. Тоді Масний тиждень тривав не один, а аж три тижні. Перший був Всеїдним, тобто дозволялося споживати м’ясні та інші страви. Другий — Рябим або Переступним. В ці дні м’ясо дозволялося в усі дні, крім пісних (середа та п’ятниця). А останній — Масний тиждень — відрізнявся тим, що люди могли споживати лише молочні продукти, сири, масло.

Масниця — давнє свято слов’ян. А тому воно відрізняється великою кількістю традицій, обрядів і повір’їв. Поява Масниці пов’язана з язичницьким богом Ярилом. У давнину люди, що жили на території сучасної України, приносили вищим силам в жертву різноманітні опудала з соломи. Після того, як тут прийняли християнство, церква вирішила не руйнувати народні обряди, а надати їм нового сенсу. Сьогодні Масницю можна назвати веселим народним святом.

Головна ідея Масниці —у проводжанні зими та зустрічанні весни. Цікаво, що за часів язичництва це свято святкували зовсім не в кінці зими, а в день весняного рівнодення. В церковній традиції Масницю називають Сирною Седмицею. Пов’язано це з тим, що в цей тиждень дозволяється споживати рибу та молочні продукти, щоб підготувати себе до початку Великого посту. Віряни вважають, що так можна очистити свою душу і тіло від негативної енергії. Закінчується Масний тиждень особливим святом, яке має назву “Прощена неділя”.

Тобто сучасна Масниця увібрала в себе традиції багатьох століть, ставши саме тим святом, яке ми знаємо сьогодні.

Масляна: американські млинці (панкейки)

Чи є Масниця українським святом

В Мережі можна знайти чимало запитань, чи належить Масниця до українських свят, чи вона все ж російська і була прищеплена українцям окупантами? Спочатку свято з’явилося ще за часів язичництва на території Київської Русі. Тобто Масниця — це, безсумнівно, українська культурна спадщина.

Хоча деякі традиції, на думку істориків, все ж були запозичені. Наприклад, наші предки не готували млинців. Натомість на столах обов’язково стояли вареники з сиром та сметаною.

Ще одне важливе запитання: як правильно казати — Масниця чи Масляна? Адже останній варіант можна часто зустріти серед українців. Українською мовою свято називається саме Масниця. За словами науковиці Марини Аскурави, це пов’язано з тим, що під час Масного тижня споживали багато масної їжі (масло, сир, сметана). Також існує багато регіональних назв. Найпопулярніша — Колодій. Також свято називають Сирним тижнем, Сирною Седмицею, Сиропустом.

Назва Масляна з’явилася в 1960-х роках минулого століття, коли свято за тривалий час дозволила святкувати радянська влада, але надала йому російське коріння.

Масляна: кукурудзяні млинці

За традиціями, Масниця починається в понеділок і закінчується в неділю. Кожен день тижня присвячується певному обряду, а тому несе в собі глибокий сенс. Готувалися до свята всі — від дорослих до дітей. В неділю, перед початком Сирної Седмиці, всі ходили в гості.

В давні часи важливо було приготувати велику кількість різноманітних страв. Зокрема, вареники, запіканки, пироги та пиріжки. Свято завжди супроводжувалося веселими розвагами, піснями й танцями. В центрі міста чи села обов’язково створювали місце, куди могли прийти жителі й повеселитися.

Головним атрибутом свята вважалося солом’яне опудало, яке символізувало зиму. В кінці Масниці його спалювали. Так “прощалися” із зимою та вітали весну.

Масляна: дріжджові млинці

Традиції за днями Масного тижня

Кожен день тижня мав свою назву, також відрізнялися й обряди.

Понеділок — Зустріч. Цього дня люди запрошували до себе додому гостей (близьких, рідних, друзів, сусідів). На столі було чимало смаколиків, зокрема, сирні запіканки та вареники із сиром. Також саме в понеділок виготовляли солом’яне опудало, яке ставили на центральній площі міста або села. Перебувало воно там до закінчення свята.

Масляна: заварні млинці

Вівторок — Загравання. В давнину цього дня влаштовували так звані оглядини. Хлопці та дівчата, які ще не мали пари, збиралися разом, щоб покататися на санях. Під час веселощів можна було знайти собі другу половинку. Згодом, майже всі такі пари ставали сім’ями.

Середа — Ласунка. Господині запрошували до себе додому гостей, особливо зятів, щоб приготувати їм страву під назвою “тещин млинець”. Окрім цього, на столі були випивка, солодощі. Щоб сім’я жила в мирі та злагоді, зять обов’язково повинен був зробити тещі комплімент.

Четвер — Розгуляй. Цього дня Масниця переходила від сімейного до загального святкування. Люди виходили на вулиці, співали, танцювали й розважалися. А ось працювати суворо заборонялося.

П’ятниця — Тещині вечірки. Тепер вже зять кликав тещу в гості, щоб пригостити її різноманітними смаколиками. Цей ритуал допомагав налагодити тісні сімейні стосунки.

Масляна: млинці на кефірі

Субота — Посиденьки зовиці. Молода дружина повинна була покликати братову сестру в гості, щоб пригостити її варениками, пирогами, млинцями.

Неділя — Прощена неділя. Назва свята говорить сама за себе. Напередодні Великого посту намагалися вибачитися перед всіма, кого образили. Також обов’язково йшли до церкви, щоб попросити у вищих сил благословення. Потім на площі спалювали солом’яне опудало.

Масляна: класичний рецепт млинців

Народні прикмети

  • В перші три дні Масниці потрібно поприбирати в будинку, а також позбутися всіх непотрібних і старих речей.
  • Непрохані гості на Масницю означають, що на вас чекає щастя.
  • Якщо поїсти гороху в середу, а в четвер вареників — то весь рік мине в достатку.

Автор статті: Ірина Велігурська

0 Комментариев