Команда з України мріє про доступний інформаційний простір для слабозорих
Команда Braille Studio з трьох осіб здійснила подорож до Польщі.
Про це повідомляє команда Bіталій Ткачук, координатор проекту.
Віталій Ткачук —координатор проекту Braille Studio, голова Волинського осередку ВГО “Генерація успішної дії”, вчитель історії у Крупівському НРЦ для дітей з порушеннями зору. Юлія Сачук – координатор проекту Braille Studio, захисниця прав осіб з інвалідністю, координатор ініціативи “Боротьба за права” в Україні; Ганна Серпутько – редактор Braille Studio, викладач кафедри тифлопедагогіки ФКПП НПУ імені М. П. Драгоманова.
Це стало можливим на запрошення польських колег: Марії Томашевської – директора спеціального навчально-виховного осередку для незрячих та слабозорих дітей ім. Синів Польських, що в містечку Овінська на Заході Польщі (майже на кордоні з Німеччиною) та Марека Якубовського, нашого доброго друга й партнера, що завідує унікальним тифлопедагогічним музеєм у школі та має Студію тифлографіки в містечку Червонак, поблизу Познані. До речі, рельєфно-графічна карта України – це наша спільна з ним справа, наразі триває робота над картою “Старого Луцька”.
Відвідала команда спеціальний навчально-виховний осередок для дітей з порушеннями зору знаходиться у колишньому старовинному монастирі в містечку Овінська.
Родзинкою цього закладу є незвичайний музей. У невеликому приміщенні з двох кімнат зберігаються скарби тифлопедагогічної науки з різних музеїв світу: старовинні книги, надруковані шрифтом Брайля й іншими рельєфними шрифтами для незрячих, навіть різні шрифти (зокрема Клейна), старовинні й сучасні рельєфно-графічні глобуси, адміністративні та фізичні карти з Європи та усього Світу, є навіть мапи, привезені з України, зокрема зі Львова; різноманітні сучасні й старовинні тифлотехнічні засоби, пристрої для письма, читання, здійснення арифметичних дій, засоби для орієнтування та мобільності людей з порушеннями зору.
Більшість дітей з порушеннями зору (близько 80%) в Польщі навчається у школах за місцем проживання, проте, приблизно 20 % незрячих і слабозорих учнів відвідують 10 спеціальних закладів у різних містах Польщі, таких, як в містечку Овінська.
Гостям випала нагода перед святами, коли учні роз’їжджалися по домівках, відвідати кілька уроків, зокрема й урок інформатики.
Що цікаво, у Польщі ніхто не може потрапити на урок без згоди учнів, вчитель має обов’язково перепитати їхньої згоди …Тривав звичайний урок, небагато учнів (6-8) незрячих і слабозорих сиділи навколо столу і щось записували, хто плоским шрифтом, а хто на брайлівській машинці. Вчителька пані Марія захоплено спілкувалась з нами та відповідала на наші (часом наївні) запитання… У класі: 14 комп’ютерів, до 7 з них під’єднані брайлівські дисплеї для роботи незрячих учнів, до інших – спеціальні збільшувальні екрани для дітей зі зниженим та залишковим зором. Крім того, в кабінеті є брайлівський принтер index Braille box (на такий Braille studio в Україні збирає кошти), принтер для друку рельєфної графіки у кольорі та 3D-принтер, за допомогою якого вчитель сам виготовляє різноманітні моделі, потрібні для того чи іншого уроку. Увага, цими необхідними тифлотехнічними пристроями і засобами школу забезпечує держава, за допомогою них заклад сам може виготовляти різноманітні наочно-дидактичні посібники, друкувати брайлівські книги, рельєфно-графічні зображення тощо. Україно, це теж для роздумів.
Польська система освіти також перебуває у стані реформування, оскільки всі ми живемо у часи змін.
Приміщення, в якому навчаються діти, власне й називається школою, а те, де мешкають учні – інтернатом, хоча всі вони з’єднані переходами та ліфтом. До слова сказати, ми досить швидко зорієнтувалися у будівлях і приміщеннях достатньо великого закладу, бо все зрозуміло й доступно для незрячих і слабозорих людей.
Також ми відвідали акустичну кімнату та приміщення для навчання орієнтування у просторі, де здійснювалися бінауральні записи звуків природи та середовища загалом, що необхідно для сенсорного розвитку та просторового орієнтування дітей з різними порушеннями зору. За допомогою прослуховування таких звуків людина може в умовах однієї кімнати відпрацювати будь-яку ситуацію (в місті, парку, на вокзалі, на вулиці, в магазині), навчитися локалізувати джерело звуку тощо.
Відвідали ми й сенсорну кімнату та кабінет з охорони та розвитку зору. Сенсорна кімната обладнана акваліжком для релаксації, спеціальною акустичною установкою для сприймання різноманітних звуків, також різними засобами, конструкторами, наборами, іграми для розвитку рівноваги, дотикового, слухового, нюхового сприймання. Більшість з такого обладнання є й в українських спеціальних закладах освіти.
У школі є зала-трансформер (обладнана за кошти Євросоюзу): для проведення уроків фізкультури застосовуються різноманітні тренажери і спортивне знаряддя, а для проведення святкових заходів, зустрічей, урочистостей, конференцій встановлюється сцена та стільці, і спортзала перетворюється на затишну конференц-залу чи святкову залу.
Кульмінацією нашої подорожі школою ми вважаємо дивовижний парк, який є прикладом універсального дизайну. Площа території парку має близько 3-х га, вона поділена на окремі зони, з’єднані доріжками різної тактильності, тобто і ногами, і тростиною можна відчувати зміну покриття. У різних зонах насаджені різноманітні дивовижні рослини, біля яких розміщені таблички шрифтом Брайля і плоским шрифтом з їх описом.
Запам’яталася й вечірня екскурсія в містечко Червонак до приватної студії тифлографіки. Її засновник і натхненник Марек Якубовський провів пізнавальну екскурсію виробничими цехами підприємства. Це декілька приміщень, обладнаних потужними сучасними пристроями для виготовлення матриць різноманітних тифлографічних матеріалів: від табличок з брайлівськими написами та тактильних схем до різноманітних рельєфно-графічних зображень, атласів, карт, картин мистецтва тощо
Команда Braille Studio дуже мріє робити інформаційний та інфраструктурний простір України більш доступним для людей з порушеннями зору, зокрема й за допомогою виготовлення тифлографічних матеріалів різного спрямування.
Автор статті: Анастасія Руснак
