Жителів Луцька, що винаймають квартиру, вчили економити на компослугах
Для тих, хто змушений жити на зйомній квартирі, правила заощадження води, світла і тепла також актуальні. Орендуючи житло, ми сплачуємо і за комуналку. Тому, щоб допомогти заощадити, активісти Громадянської мережі ОПОРА за підтримки Проекту USAID «Муніципальна енергетична реформа в Україні» провели для внутрішньо переміщених осіб міста Луцьк інформаційний семінар «Навчимось заощаджувати в домашніх умовах».
Про це інформують організатори.
Частина порад активістів стосувалась роботи побутових пристроїв: холодильника, праски, пральної машини, пилосмока. Купуючи їх, потрібно враховувати, щоб обладнання мало спеціальне маркування від класу А до G (клас А ++ – найекономніший).
«Коли ми переїжджаємо з квартири на квартиру, то щоразу викручуємо свої енергозберігаючі лампочки, щоб привести їх з собою в нову оселю», – розповіла переселенка пані Яна.
Під час семінару представники ОПОРИ зробили акцент і на вторинному використанні сировини. Для зменшення побутових відходів сміття варто складати принаймні у два окремих контейнери: для органічних та неорганічних відходів (тобто усе, що можна переробити). Сміття зі скла, паперу, пластику та металу треба викидати у спеціалізовані контейнери. Макулатуру, ПЕТ-пляшки, поліетилен, пластмаси, алюмінієві банки та склобій потрібно здавати у пункти прийому вторинної сировини. Дізнатись про розміщення таких пунктів можна на порталі ЖИТЛО. А якщо взяти із собою у супермаркет еко-сумку, не доведеться щоразу купувати поліетиленові пакети.
«Щороку кожен українець створює 200-250 кг твердих відходів, а мешканець великого міста – до 400 кг. Загалом українці щороку виробляють близько 12 млн тонн твердого сміття. При цьому, кількість відходів з кожним роком стрімко зростає. Тому потрібно знати, що підлягає вторинній переробці та де шукати пункти прийому», – розповіла місцевий координатор житлово-комунальних та енергетичних програм Громадянської мережі ОПОРА Ірина Кантарія.
Активісти акцентували на необхідності утилізації батарейок, адже через наявність у них важких металів викидати їх разом зі звичайними побутовими відходами не можна. Елементи батарейки є токсичними та небезпечними, оскільки містять:
- свинець (накопичується в нирках, спричинює нервові розлади, захворювання мозку);
- кадмій (є токсичним для легенів та нирок);
- ртуть (послаблює зір, слух, призводить до захворювань органів дихання, рухового апарату);
- нікель і цинк (спричинюють дерматити);
- луги (зумовлюють опіки слизових оболонок і шкіри).
«Запам’ятала, що ноутбук не має весь час заряджатися. Ми маємо дати змогу йому самостійно розряджатися хоча б на 80 %. Тоді і енергію зекономимо, і ноутбук довше прослужить. Ще цікавою стала ідея з туалетним бачком: щоб економити воду при кожному зливі води, потрібно в бачок покласти півлітрову чи літрову пляшку, заповнену водою. Таким чином, при кожному змиванні буде мінус одна літра води», – поділилась враженнями одна з учасниць семінару.
Наприкінці семінару учасники отримали брошури «10 порад, як зберегти тепло у вашій оселі», підготовані за підтримки Проекту USAID «Муніципальна енергетична реформа в Україні».
Автор статті: Наталя Хвесик
