Як волинянам після свят повернутися в робочий ритм?

news
Після довгих свят завжди складно виходити на роботу, а після новорічних канікул – особливо.
Заходьте до офісу з посмішкою

Психолог зазначає, що післяноворічна депресія – звичайна справа. І щоб її уникнути, варто докласти деяких зусиль.

Налаштовуйте себе на позитивні емоції, спробуйте, наприклад, уранці 10 січня прийти на робоче місце з посмішкою. Можете обмінятися з колегами спогадами про те, що хорошого з вами трапилося у канікули. Це приємне заняття: у дитинстві ми зазвичай із задоволенням розповідали про прожиті дні та отримані враження. Намагайтеся якийсь час побути дитиною і не згадувати про проблеми.

Мозок відпочивати любить більше, ніж працювати

Добре, ви прийшли на роботу, обмінялися зі співробітниками останніми новинами. А далі що? Занурюватися в роботу з головою як у вир? Чи потроху включатись у робочі будні?

Тут психологи радять дотримуватися золотої середини.

– Я зазвичай говорю: мозок психічно здорової людини більше любить відпочивати, ніж працювати, тож психіці після канікул доведеться заново адаптуватися, – пояснює лікар-психотерапевт. – Але якщо розслабитись, адаптаційний період може затягнутися надовго. А ось якщо ви з першого дня намагатиметеся змусити себе працювати – без тривалих обговорень з колегами святкових вражень, без посиденьок з чашкою кави, то зможете швидше повернутися в робочий режим. При цьому корисно буде заздалегідь обміркувати, чим ви займатиметеся, перш ніж поринути у плин справ.

Ще кілька дієвих порад:

– Не карайтесь, якщо щось не встигли зробити в канікули – це вже перегорнута сторінка;
– Постарайтеся налаштуватись перед появою на робочому місці на позитивний лад;
– обміняйтеся з колегами враженнями від канікул, але не приділяйте цьому надто багато часу;
– обміркуйте, що корисного ви встигнете зробити за перший робочий день;
– Примусьте себе плідно працювати, навіть якщо цього не хочеться.
– Першого буднього вечора вчасно лягайте спати, адже день однозначно буде стресовим для вашого організму та психіки.

Автор статті: Ірина Велігурська

0 Комментариев