Як святкували Великдень на Волині: незвичні традиції та обряди
Великдень на Волині супроводжувався не лише церковними обрядами, а й низкою народних традицій, частина з яких сьогодні може здатися незвичною. Етнологиня Алла Дмитренко розповіла про звичаї, яких дотримувалися у різних селах регіону.
Які обряди зберігалися у волинських громадах
Передвеликодній період мав чітку структуру, а кожен день супроводжувався певними діями та символічними ритуалами.
На Вербну неділю освяченою вербою легенько били одне одного, вважаючи, що це приносить здоров’я. Вербу також використовували у господарстві — нею торкалися худоби або навіть застосовували під час догляду за коровами, вірячи у її цілющі властивості.
У Чистий четвер обов’язково прибирали оселю, милися самі та мили худобу. Особливе значення мала діжка для тіста — її чистили раз на рік і виставляли до сходу сонця.
Великодні традиції Волині включали:
- принесення «живого вогню» зі служби додому зі страсною свічкою
- випалювання хрестів у хаті над дверима для захисту оселі
- випікання великої паски, яку освячували як головну
- розпис писанок натуральними барвниками з рослин
- заборону спати у Великодню ніч
Зокрема, вірили, що у ніч на Великдень не можна спати, адже «ділиться доля». Тому люди залишалися на ногах або лише ненадовго відпочивали.
Ще одним елементом святкування були великодні вогні. Молодь розпалювала багаття, іноді використовуючи старі речі чи навіть матеріали, що створювали шум і дим. Це вважалося своєрідним сигналом для весняного сонця.
На саме свято родини збиралися разом, а вже наступного дня хресні відвідували похресників і дарували їм крашанки — такі подарунки називали «волочениками».
Для Волині ці традиції залишаються частиною культурної спадщини, яка поєднує релігійні обряди та народні вірування.
Автор статті: Сергій Шагоферов
