Як розвивається наша особистість протягом життя

news

Психолог Е. Еріксон виділив 8 стадій розвитку особистості від народження до смерті. Кожна зі стадій впливає на наступну, і наша особистість формується протягом життя, опираючись на попередню. Неповноцінне проходження будь-якої зі стадій спричиняє погіршення емоційного стану до старості.

👶🏻Перша стадія: базальна довіра / базальна недовіра.
0-1 рік

Формується довіра до навколишнього світу через маму.

👍 Якщо мама задовольняє всі потреби дитини, а найголовніше, емоційно відгукується на її прохання — в дитини формується довіра до навколишнього світу.

Такі люди знають, що їх люблять та відкриті до нового.

👎 Якщо мама весь цей період займається собою, кар’єрою чи всіляко уникає потреби дитини, а на цьому етапі дуже важливий емоційний зв’язок — у дитини вибудовується недовірлива модель до світу. Такі люди схильні до песимізму, бояться нового.

👧🏻Друга стадія: самостійність / сором та сумнів.
2-3 роки

На цьому етапі дитина починає опановувати своє тіло, підніматися і падати. Пізнавати новий світ. Виробляється сила волі, почуття сорому за події.

👍 Батьки дозволяють дитині самому приймати рішення в діях. Дитина вільна, та її свобода оберігається батьками. З’являється самостійність, виробляються навички самоконтролю без шкоди для самооцінки + воля.

👎 Так звана “навчена безпорадність”. Дитині не дають самовиражатися. Батьки роблять за дитину те, що вона і сама може, таким чином відбираючи в неї самостійність. Соромлять за ненавмисні вчинки тощо. Підсумок: нерішучість, невпевненість, почуття сорому, закріпачення в діях.

🧒🏻Третя стадія: ініціативність/вина.
3-6 років

У дитини стрімко розвивається творче мислення та уява.

👍 Ті, чиї самостійні дії заохочуються, відчувають підтримку своєї ініціативи. У майбутньому вони не бояться зльотів та падіння, тому що для них це не так трагічно. У них у власному мисленні завжди є підтримка рідних та близьких.

👎 Коли ініціативу дитини висміюють або принижують, виробляється почуття провини. Дитина відчуває покинутість та власну нікчемність. Такі діти бояться постояти за себе, вони, як правило, ведені у групі однолітків і надмірно залежать від дорослих. Їм не вистачає цілеспрямованості чи рішучості, щоб ставити перед собою реальні цілі та досягати їх.

👦🏻Четверта стадія: працьовитість/неповноцінність.
Шкільний вік (6-12 років)

Логічне мислення, самодисципліна, соціалізація, повноцінність.

Діти приміряють на себе відповідальні ролі та цікавляться звичаями. Дівчатка часто допомагають мамі на кухні, в будинку. Хлопчики беруть участь у справах із татом: риболовля, інструменти. Кредо: “Я те, чого я навчився”.

👎 Якщо діти сумніваються у своїх здібностях або статусі в компанії, це може відбити в них бажання вчитися далі (в цьому періоді поступово набуваються установки стосовно вчителів та пізнання нового).

Почуття неповноцінності може також розвинутись у тому випадку, якщо діти виявляють, що їхня стать, раса, релігія чи соціально-економічне становище, а зовсім не рівень знань та мотивація, визначають їхню особистісну значущість і гідність. У результаті вони можуть втратити впевненість у своїй здатності ефективно функціонувати в наявному світі.

🤵🏻‍♀️П’ята стадія: ідентичність/змішування ролей.
12-19 років

У цей час підліток знайомиться і приймає багато ролей: учень, брат, сестра, друг, товариш і т. д. Підліток прагне бути схожим на ідолів, однолітків, шукає себе у цьому світі. Це друга стадія автономності (після І). Кидає виклик батькам та суспільству.

👎 Якщо в цей час підліток не розбереться з важливістю та цінністю кожної ролі, не усвідомить та не прийме їх — його чекає сором’язливість, невпевненість, почуття неповноцінності та інший набір схожих рис.
Ще один мінус — йому важче зрозуміти хто він, оскільки ролі змішалися.

Хто я є?! Головне питання в цей період дорослішання.

👩🏻‍💼Шоста стадія: близькість/ізоляція.
20-25 років

Ось тут даються взнаки стадії 1, 3, 5. Оскільки шоста стадія ініціюється проявом емоційної близькості, ризикну позначити це почуття любов’ю.

На цій стадії людина вчиться віддавати частинку себе, поринати у стосунки.

👎 Якщо був обраний негативний шлях у минулому, він спричинить самотність. Людина не може довіритися, відкритися, боїться втратити себе. Випробовує лише поверхневі стосунки.

Чи можу я мати близькі стосунки?

👩🏻‍🦰Сьома стадія: продуктивність чи застій. 26-64 років

За Еріксоном, цей відрізок життя людина має приділити турботі. Допомога батькам, дітям та іншим нужденним. Головне питання цього періоду: що я збираюся робити із життям, що залишилося?

👎 Негативним результатом буде усамітнення та поглинання людини собою. Надмірна турбота про власне здоров’я, задоволення психічних потреб, спокій тощо. Зацикленість на своїй особистості і лише. Такі люди також можуть мати сім’ю, але в їхньому випадку це буде тягар.

Людина в цей час вчиться піклуватися і відчуває себе повноцінною тоді. Бо все йде своєю чергою. Те, що людина приймала на 1 стадії, тепер повинна віддавати. Ось, власне, ключ до гармонійного виховання і вік для цього.

👵🏻Остання восьма стадія: цілісність его/розпач.
Від 65 років

Чи мало моє життя сенс?

👍 Якщо людина наситила своє життя всіма компонентами і пройшла розумно через всі стадії, знайшла неймовірний досвід життя, любові, турботи, самоідентичності і т. д., то її життя — це задоволення. Їй не страшно прощатися, тому що вона зробила усе, що було в її силах. Такій людині не прикро згадати минуле, навпаки, вона з радістю згадує і злети, і падіння. Їй є з ким ділитися, і вона охоче приймає інформацію. Також Еріксон припустив, що після цього приходить мудрість.

👎 Але! Якщо були застої, і життя наповнене негативними думками, то доведеться чекати поганої та “нечесної” старості. Така людина розуміє, що прожила життя даремно. Міг зробити так, а зробив інакше. А вже час нікого не чекає.

❗️Висновок: всі ми стикаємося з різними кризами, і теорія Еріксона лише одна з багатьох. Але, як показує практика, звернувши не в той бік, можна втратити дуже багато.

Анна Стасюк, психолог-консультант.

0 Комментариев