Як на волинських шахтах “усувають” невигідних працівників
На шахті №10 “Нововолинська” працівника з десятирічним підземним стажем змусили звільнитися з роботи.
Про це повідомляє БУГ.
“Шахтарі працюють на єдине завдання – добудувати шахту”, – говорить директор Кожушкін. Звучить доволі таки переконливо. Тільки от з’являються останнім часом аргументи, що від появи нового керівника шахтарі по-справжньому стали переживати за свої робоці місця. Бо якщо в нормальній демократичній країні фахівець з десятирічним стажем роботи – на вагу золота, то в нас його легко можуть виставити за двері. А особливо працівника, що хоче добитися справедливого до себе відношення. І вже не дивно, коли до таких телефонують з військкомату або вручають повістки в той час, коли на “мажорних” родичах начальників так звана “бронь”.
Дмитру Заходякіну не допомогли ні дипломи, ані десятирічний досвід роботи. За цей період він пройшов шлях від гірничого майстра до технолога, останнім часом був начальником зміни.
Кожушкін наказав йому працювати в неділю. Хоч всі знають, що у вихідний повинна бути подвійна оплата, Дмитру у цьому було відмовлено – запропонували 0,25 доплати. І це при тому, що на шахті є служби, які повинні працювати в неділю, а от без начальника зміни якраз таки можна обійтись. Голова “червоної” профспілки Новосад-Крисюк у пошуках пояснень спирався на колективний договір, якого ніхто не бачив. Дмитру Заходякіну, до речі, документ теж не показали.
“Я питав у начальства про молоко, яке нам раніше давали, потім перестали у зв’язку з фінансовим положенням. Машиністи на дільниці продовжували його отримувати, а ми в забої – ні”, – говорить Дмитро Заходякін. Подібні питання, вочевидь, дуже дратують керівників.
Керівництво почало шукати причин, щоб звільнити його з роботи. Зафіксували ранній виїзд, хоча згідно посадових обов’язків начальника зміни він мав право виїжджати трохи раніше і оглядати об’єкти поверхні. Дмитро розумів, що писати пояснюючу за те, в чому правий, – це пряме зізнання, що винен. Але все ж вирішив не сперечатися з начальством. Потім появився наказ про покарання всіх начальників змін у зв’язку з тим, що в прохідницьких забоях не правильно установлені рами. Ні маркшейдер в цьому не був винний, ні начальник, ні гірничі майстри, а от начальник зміни! Але то ще не все.
Раптово начальство почало влаштовувати іспити з техніки безпеки. До того ж, дуже дивні іспити… Уявіть ситуацію, збираються керівники, Заходякін заходить другим, за ним ще декілька людей сидить. Як тільки екзаменаційна комісія прийняла екзамен у Дмитра – всі розійшлись. Іспит завершився.
Потім до непідконтрольного працівника почали по одному підходити то Новосад-Крисюк, то головний інженер Ковтун. Заходякіна видавлювали з роботи місяців два. На зборах при усій дирекції привселюдно сказали “уволити цього наркомана”. Це при тому, що Дмитро проходить медогляд двічі на рік і, як твердить, не вживає навіть спиртного. Потім виявили у нього “підроблений” профогляд. Вирішили, що його потрібно пройти знову і дали на це аж… 4 дні. І навіть при таких стислих строках результату ніхто не чекав.
18-го грудня 2015 року Заходякін їхав в третю зміну. До нього підійшов заступник директора з виробництва Сергій Генералов, до того ж, як каже Дмитро, не в зовсім тверезому стані, і сказав розраховуватися. Це було при свідках. “Якщо ти сам не дінешся, ми тебе дінем” – ці слова остаточно вплинули на рішення Дмитра і він написав заяву на звільнення.
“Я пережив 90-ті на Донбасі і такого надивився… Працював біля 3-х років на шахті “Зоря”, а також “Прогрес” – одна з найглибших копалень в Європі. У мене в трудовій книжці нема звільнень по статтях. Зате є нагороди, грамоти. Зараз стою на біржі, допомагаю родичу, який працює на кар’єрах, розбиратися з документами.
Сама ситуація комічна, в наш час це не нормально. Судити їх? Я не суддя. Мстити цим ображеним низько і підло, а справедливість знайти, щоб люди знали, що є такі факти, потрібно”, – каже Дмитро Заходякін.
Не лише він знає, що у наші демократичні часи та на вугільних підприємствах постійно літає в повітрі чарівна цифра – тисяча баксів. Такса, за яку бажаючих можуть прилаштувати на більш-менш пристойну роботу в копальні. Та в деяких працівників на відміну від людей, що займають посади, є совість. І вона не продається.
Автор статті: Олег Горох
