В Україні будуть без суду закривати сайти і слідкувати за громадянами в Інтернеті
Протягом останнього тижня учасники телеком-ринку обурюються через законопроект, що готує Нацполіція про контроль за українським Інтернетом. Скан проекту виклав на Facebook-сторінці голова Піратської партії України Сергій Яригін. Цей же скан опублікував і засновник компанії “Адамант” Іван Пєтухов.
Про це пише Національне бюро розслідувань України.
Доступ до трафіку
У проекті йдеться про те, що провайдери повинні за свій рахунок встановити обладнання, яке дозволить збирати інформацію про трафік і надавати правоохоронним органам комп’ютерні дані, необхідні для слідчих дій.
Згідно з проектом, правоохоронці зможуть приходити до провайдера і копіювати потрібну інформацію, в тому числі зашифровану. Якщо копію не вийде зробити з технічних причин, правоохоронці мають право вилучити інформаційні системи на термін, необхідний для дешифрування.
Отримувати від провайдера дані про трафік правоохоронці зможуть без рішення суду. Слідчий або прокурор отримають право письмово вимагати від провайдера негайно обмежити доступ до певної інформації на 24 години. У проекті уточнюється, що робити це можна тільки в екстрених випадках: щоб запобігти тяжкі злочини, захистити людське життя або майно.
Також провайдери повинні будуть створити реєстр веб-ресурсів, через які здійснюється незаконна діяльність.
Непосильний тягар
Спосіб збору даних трафіку і блокування ресурсів в законопроекті Нацполіція не прописаний. Спеціалісти вважають, що для виконання перерахованих в проекті вимог потрібно буде встановлювати дорогу систему DPI. За даними НКРЗІ, в Україні працюють понад 6 000 провайдерів. Раніше представники ІнАУ оцінили їх витрати на установку DPI в $ 1 млрд.
Виконання вимог проекту може спричинити за собою і великі витрати, вважає член правління ІнАУ Максим Тульєв.
«Створюється реєстр забороненої інформації, аналогічний реєстру Роскомнадзора, в який можна потрапити навіть без рішення суду. Оператори за свій рахунок повинні будуть встановити системи DPI не тільки для блокування забороненої інформації, а й для постійного аналізу і збору інформації про трафік користувачів. Це означає, що наша оцінка вартості впровадження такої системи виявляється сильно заниженою », — каже Тульєв.
Згідно з даними Держстату, доходи від телекомунікаційних послуг за 2016 рік склали трохи більше $ 2 млрд. Що буде, якщо з цього ринку вийняти $ 1 млрд, необхідний для DPI?
Через установки систем DPI багато підприємств підуть з ринку, вважає Пєтухов.
«Залишаться топ-10 компаній, решта закриють», – говорить він. Тульева і Яригін погоджуються з ним, адже у дрібних провайдерів не вистачить грошей, щоб виконати вимоги законопроекту. Крім іншого, прийняття законопроекту від Нацполіціі в такому вигляді, в якому він потрапив в інтернет, відіб’ється і на користувачах. Телеком-послуги подорожчають мінімум удвічі, прогнозує Тульєв.
Пєтухов і Яригін не говорять, як їм вдалося дістати скани проекту.
Гра за лаштунками
Незважаючи на шум в експертному середовищі, Нацполіція нічого не коментує, і чиновники дають різні оцінки чутками.
LIGA.net попросила Нацполіцію підтвердити або спростувати достовірність сканів законопроекту. Однак отримати відповідь не вдалося. Нацполіція відмовилася приймати електронного листа, вимагаючи надіслати скан офіційного запиту редакції.
Нацполіція тільки збирає дані, які ще потрібно обговорити з провайдерами та міжнародними компаніями, запевнив LIGA.net начальник департаменту кіберполіції Сергій Демедюк, чий підпис також є опублікованому проекті закону. Гуляє в інтернеті скан законопроекту — фейк, запевняє він. За його словами, дані, які вже зібрала Нацполіція, ще й близько не оформлені в такому вигляді.
Законопроект був підготовлений ще до санкцій 16 травня, говорить глава ради Телекомпалати України Тетяна Попова.
«Його розробляли згідно зі стратегією кібербезпеки, підписаної 15 березня 2016 року, і європейської Конвенції про кібербезпеки, що діє ще з 2006-го. Його розіслали органам на вичитку, НКРЗІ написала зауваження. Ймовірно, в якомусь органі стався витік, і текст потрапив в інтернет », — розповідає Попова.
Глава НКРЗІ Олександр Животовський стверджує, що в комісію цей варіант законопроекту взагалі не надходив. Вони, мовляв, розглядали зовсім інший текст, хоча і з такою ж назвою.
Україна в будь-якому випадку потрібно імплементувати норми європейської конвенції про кібербезпеки, говорить Попова. Це допоможе міжнародним розслідуванням злочинів в інтернеті.
«Одна з норм — збір і зберігання інформації про дорожній рух (службової інформації). У телефонії це дата, час і тривалість дзвінка, дані про те, хто звідки дзвонив. Фіксація факту з’єднання, але не вмісту розмови. Останнє має зберігатися в рамках судового рішення », — пояснює вона на прикладі телефонії. Попова додає, що терміни збору і зберігання цієї інформації ще будуть обговорюватися.
Учасники телеком-ринку незадоволені, що Нацполіція не притягнула їх до підготовки законопроекту. «Раніше проводили такі зустрічі разом, а тут якийсь закулісся», — обурюється Пєтухов.
Автор статті: Анастасія Руснак
