“В мирний час у музеї ходили менше. І філармонія забита, і театри”
“З Донецького художнього музею зникли картини відомих художників: Айвазовського, Шишкіна, Реріха. На стінах тепер лише сучасне мистецтво”, пишуть у соцмережах донеччани.
Музей у центрі міста. Поряд обласна адміністрація, яку захопили бойовики 6 квітня 2014-го. До грудня не працював. Потім відкрили й перейменували на Донецький республіканський.
Спіть спокійно. Картини у фондах. Усі цілі, каже телефоном 67-річна Галина Чумак. Очолює Художній музей із 2004-го. На вулиці війна. Один раз вибух і полетіло 21 вікно. Другий раз знову полетіли. Хіба я можу залишити такі шедеври на стінах, щоб осколки їх пошкодили? Я відповідаю за їхню цілісність. Кожен може зайти і спитати, де картини.
Де зберігаються фонди?
У підвалі. Не дуже пристосований, але що зробиш. Ми їх не лише зберегли, а й поповнюємо. Саме завершили звірку. Нам подарували твори ХІХ століття, середини ХХ-го, 19701980 років. Велику колекцію екслібрисів. Українських, російських, прибалтійських і зарубіжних художників Західної Європи. Майже дві тисячі примірників. 600 із них описали й прийняли до фондів. Це і порцелянові статуетки, і графіка, живопис. Ось зараз прийняли колекцію одного заслуженого художника Росії. Працював у Донецьку.
Дарують російські музеї?
Це неможливо. Ні вони, ні ми колекцій нікуди не повеземо. Війна. Усе приватно, люди приносять.
Місцеві?
Та як місцеві. Треба ж головою думати, кого розколоти (сміється). Я зателефонувала головному режисеру театру ляльок. Попросила ескізи для нашої колекції фотографії. Вісім штук подарував. Потім згадала, що в Макіївці був чоловік із прекрасною колекцією екслібрисів, але помер. Знайшла його дочку, поговорила з нею. Передала колекцію музею. Інша жінка привезла роботи покійного свекра. Розвиваємось самі. Інакше ніяк. На ринок їжджу, купую статуетки порцелянові.
Люди приходять на виставки?
Відвідувачів повно. За тиждень канікул ми провели 74 екскурсії. Ще три-чотири безкоштовні. Це без майстер-класів, квестів. У мирний час в музеї ходили менше. І філармонія забита, і театри. Думаю, людям набрид телевізор, в якому суцільна війна. Ну, і зараз “міністерство освіти ДНР” працює за радянськими законами. У наказовому порядку водять. В Україні такого не було. Школи погано ходили, лікарі. А зараз бояться.
Працюєте у звичному режимі?
Так. Ціна, як і була: 510 гривень, зараз 1020 рублів. Доки не було охорони, виставок не робили. Тому почали проводити кінопокази про музеї, художників, напрямки образотворчого мистецтва. Коли з’явилася охорона, почали і виставки. Зараз тривають сім. Половина експонатів із фондів музею. Нещодавно зняли виставку, присвячену дню звільнення Донбасу.
Зарплати платять?
Так, але менші, ніж при Україні. Сума вдвічі більша, але в рублях. А ціни у кілька разів вищі.
Автор статті: Олег Горох