Помилки мислення: чи можна їх позбутися?

• layf_related_links:
• layf_exclude_from_feed: 0
• xyz_fbap_future_to_publish: a:3:{s:18:"post_fb_permission";i:1;s:18:"xyz_fbap_po_method";s:1:"1";s:16:"xyz_fbap_message";s:24:"{POST_TITLE} {PERMALINK}";}
• xyz_fbap: 1
• xyz_fbap_insert_og: 1

Помилки мислення, або когнітивні спотворення — це такі розумові установки, які спрацьовують автоматично.

❗️Вони допомагають швидше обробити інформацію, що надходить, особливо в умовах загрози. Це жирний плюс для виживання, тож вони є у всіх людей.

🆘 Когнітивні спотворення звучать дуже переконливо, насичені вірою, виглядають як факти.
Однак у більшості випадків когнітивні спотворення описують реальність некоректно.

😔 На жаль, буває, що ми приймаємо важливі рішення, базуючись лише на помилках мислення, які зі свого боку провокують поганий настрій та негативні емоції.

🟢 Якщо ви знаєте, які когнітивні спотворення притаманні саме вам — у вас є можливість працювати над собою, що значно покращить якість життя.

☄️Список найпоширеніших когнітивних спотворень:

📌 Надузагальнення. Висновки, засновані на одиничному епізоді, з подальшою їх генералізацією.

• «Я гірший за Василя, тому що він ідеально катається на лижах».
• «Я поганий психолог, тому що не зміг допомогти цьому клієнту».

📌 Персоналізація. Ставлення індивіда до зовнішніх подій як до тих, що його стосуються, коли цього немає насправді.

• «Я розірвала пальто. Це мені вказівка від долі на те, що не можна витрачати так багато грошей на речі».

📌 Дихотомічне мислення («чорно-біле» мислення, або максималізм) — зарахування себе чи будь-якої події до одного із двох полюсів: позитивного чи негативного (в абсолютних оцінках).

Наприклад: «Якщо я не стану мільйонером чи знаменитістю, то я — повна нікчема, і все моє життя буде прожите даремно». У психодинамічному ключі цей феномен можна кваліфікувати як захисний механізм розщеплення, що свідчить про «дифузність самоідентичності».

📌 Надмірне фокусування на «я повинен чинити або відчувати певним чином», без оцінки реальних наслідків такої поведінки чи альтернативних варіантів. Часто виникає через нав’язані в минулому стандарти поведінки та схеми мислення.

• «Мої діти повинні мене утримувати все життя».
• «Я маю вийти заміж, оскільки так роблять усі».

📌 Катастрофізація. Увага спрямована лише на найгірший варіант розвитку подій.

• «Цей біль означає, що в мене рак».

📌 Передбачення — індивід вважає, що може точно передбачити майбутні наслідки певних подій, хоча він не знає чи не враховує всіх факторів, не може правильно визначити їхній вплив.

📌 Читання думок — індивід вважає, що точно знає, що з цього приводу думають інші люди, хоча його припущення не завжди відповідають реальності.

📌 Наклеювання ярликів. Асоціювання себе чи інших із певними шаблонами поведінки чи негативними типажами.

• «Я ні на що не спроможний».

📌 Тунельний зір. Звертання уваги лише на невелику частину, деталь, відкидаючи інші частини та ціле. Іноді вибираються лише негативні деталі, інколи ж ті, які узгоджуються з якоюсь ідеєю.

• «Зустрівшись, я відразу ж починаю шукати та помічати у дівчині всі недоліки. Через деякий час мені хочеться вже просто втекти, адже очевидно, що в нас з нею нічого не вийде».

📌 Перебільшення та применшення. Протилежні оцінки самого себе, ситуацій та подій. Суб’єкт перебільшує складність ситуації, одночасно применшуючи свої можливості з нею впоратися.

• «Я здав ЗНО на 190 балів, але мені просто пощастило».

❓Як боротися з когнітивними спотвореннями?

Позбутися когнітивних помилок взагалі, в принципі, звести їх до нуля не вийде, тому що ця функція вбудована в наше мислення багато тисяч років тому. Але цілком можна навчитися їх виявляти і не давати їм впливати на важливі речі.

Юлія Ворман, практичний психолог.