На Волині депутат допоміг вдові героя добудувати хату

Тільки завдяки небайдужим людям незабаром відбудеться новосілля сім’ї загиблого офіцера Романа Корця.
Про це пише Волинь.
Передмова до історії. У липні минулого року в селі Люб’язь Любешівського району поховали 34-річного лейтенанта інженерно-саперної роти Романа Корця, який загинув на Сході України. Він був єдиним сином у батьків. Вдовою залишилася дружина Оксана, без тата – двоє маленьких доньок. Захисник України не встиг завершити будинок у селі Зарудчі – неподалік Любешова. Волинська обласна рада минулого скликання завдяки депутату Олексію Приходьку виділила на будівництво 150 тисяч гривень, а районна – 70 тисяч
Роман Корець як дбайливий батько та чоловік хотів мати власну домівку. Він із дружиною працювали у відділі освіти. Винаймали квартиру у районному центрі. Народилося двоє доньок, і молода сім’я вирішила будуватися.
– Спочатку страшно було, бо добре розуміли, що на таку зарплату сильно не розженешся, – згадує Оксана Корець, поки ми підходимо до красивого двоповерхового будинку. – І чоловік почав їздити на заробітки в сусідню Білорусь. Він там навчився все робити. Роман намалював проект, ні в кого ніяких ідей не запозичали. Самі планували: де буде кухня, дитячі кімнати. Мріяли про щасливе життя у своїй хаті…
Після паузи жінка продовжує:
– У 2012-му розпочалося наше будівництво. Поки був Роман, то ми нікого не наймали. Вже взявся прокладати електропроводку, але не встиг…
Оксана Корець відчиняє двері й запрошує в будинок, у якому двоє майстрів обкладають грубку облицювальною плиткою. В холі тепло. У спеціальному приміщенні вже встановлено сучасний котел на дрова.
Влітку 2014-го Роман Корець був на роботі в Білорусі. Коли розпочалася мобілізація й прийшла повістка, він повернувся додому й у серпні пішов захищати свою сім’ю, своїх діток. Бо інакше не міг – ще навчаючись у Рівненському інституті водного господарства, отримав офіцерське звання.
Жінка розповідає, що вже рахували не місяці, а дні до закінчення його служби. З нетерпінням чекали повернення тата з війни 3-річна Аня й 6-річна Майя…
«Роман Корець загинув 14 липня 2015-го в районі міста Золоте Попаснянського району Луганської області під час проведення фортифікаційних робіт», – сказано в офіційних документах.
На похоронах Романа Корця багато людей казали Оксані: «Ми вам допоможемо», – але реально відгукнувся лише тодішній депутат Волинської обласної ради від Любешівського району Олексій Приходько. Уже в серпні 2015-го він на засіданні бюджетної комісії звернувся з проханням виділити 280 тисяч гривень для завершення всіх робіт.
– Я не знав, що вони будують хату, – продовжує Олексій Приходько. – І не був знайомий із Романом Корцем. Тільки на похоронах дізнався, що в нього залишилося двоє доньок. Тоді подумав: що ж ця жінка буде робити з будовою без чоловіка? Попросив Оксану привезти документи, приїхав сюди, порахували приблизний обсяг робіт. Звернувся в обласну раду, просив 280 тисяч гривень. Завдяки Анатолію Петровичу Грицюку, який очолював бюджетну комісію і підтримав мене, рішенням сесії виділили 150 тисяч гривень. Ще 70 тисяч – з районного бюджету, адже домовилися на умовах співфінансування.
Як зазначила вдова, за ці кошти доштукатурили будинок, повністю з
робили фасад. Встановили й змонтували опалення. Залишилися внутрішні роботи. Ще немає міжкімнатних дверей. Нещодавно привезли плитку на підлогу. Звичайно, ще роботи багато, але Оксана Корець переконалася: завжди у скрутну хвилину знайдуться люди, які прийдуть на допомогу.
Зараз жінка з донечками мешкає в орендованій квартирі у Любешові. Старша, Майя вже ходить у перший клас. Тут, у Зарудчі, живе батько Оксани, який допомагає в міру своїх сил – привозить дрова і топить в будинку, щоб не замерзла система опалення.
– Не знаю, чи я взагалі щось би робила з будинком, якби не Олексій Васильович, – зазначила Оксана Корець. – Саме на таких небайдужих людях тримається світ. Хочу сердечно йому подякувати. Хоч він і не став депутатом нового скликання обласної ради, але активно допомагає людям.
Указом Президента України № 568/2015 від 5 жовтня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», Корець Роман Миколайович нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Автор статті: Олег Горох