Лісівники б’ють на сполох: всихають соснові деревостани на Волині

На Волині виявлено осередки захворювання сосни звичайної. Для вияснення цього питання Волинське обласне управління лісового та мисливського господарства запросило науковців державного підприємства “Поліський філіал УкрНДІЛГА”. Про це повідомляє прес-служба Волинського ОУЛМГ.
Торік вчені дослідили лісові масиви п’яти лісгоспів ВОУЛМГ – ДП «Ківерцівське ЛГ», ДП «Камінь-Каширське ЛГ», ДП «Камінь-Каширськагроліс», ДП «Любешівське ЛМГ та ДП «Прибузьке ЛГ». Цього року наукова експедиція з проблем вияснення причин всихання сосни продовжила роботу у ДП «Городоцьке ЛГ», “Маневицьке ЛГ”, “Колківське ЛГ”.
Робота науковців триває, хоча її перші результати вже вразили — загальна площа лісової території, враженої шкідниками, на сьогодні становить близько півтори тисячі гектарів! А це для лісівників є вагомим приводом для занепокоєння. Адже коли дерево захворіло, пізно його рятувати, деревина стає непридатною для ділового використання – синіє і втрачає якісні показники. “Ліс потрібно рятувати!” — такий однозначний підсумок зробили і лісоводи, і науковці.Усвідомлюючи гостроту проблеми, керівництво Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства організувало виїзну нараду-експедицію у лісомасиви, що найбільш вражені шкідниками. Зокрема відвідали ділянки у Колківському лісництві — кв. 4 вид 28, пл.4,1 га (10 С, 63 роки, ср. висота – 23, сер. діаметр – 28, В2ДС, повнота – 0,65); кв. 15 вид 8, пл. 3,4 га (10 С, 80 років, ср. висота – 21, сер. діаметр – 30, В2ДС, повнота – 0,7) та Граддівському — кв. 64 вид 62, пл. 2,5 га (10 С, 63 роки, ср. висота – 21, сер. діаметр – 28, В2ДС, повнота – 0,8); кв. 23 вид 30, пл. 0,4 га (10 С, 53 роки, ср. висота – 21, сер. діаметр – 24, В2ДС, повнота – 0,6); Кв. 33 вид 84, пл. 0,5 га (10 С, 53 роки, ср. висота – 20, сер. діаметр – 24, В2ДС, повнота – 0,7). Аби до цієї проблеми привернути суспільну увагу, окрім директорів державних підприємств, головних лісничих, інженерів із захисту та охорони лісу участь в нараді-експедиції взяли представники всеукраїнської та обласних газет, національного радіо, Волинської облдержтелерадіокомпанії, каналу ISTV та ін.
За словами старшого наукового співробітника ДП «Поліський філіал УкрНДІЛГА» Василя Бородавки, для території присутній комплекс шкідників і пов’язаних із ними хвороб. Йдеться про короїда вершинного, лубоїда соснового, синю соснову златку, короїда шестизубого (стенографа), рагія ребристого, кореневу губку й інших. Декотрих із цих шкідників, за визначенням автора підручника «Комахи України» Василя Козака, раніше у поліських лісах навіть для наукових досліджень не просто було знайти. Тепер їх присутність масова і спричиняє непоправну шкоду лісові. За існуючими поглядами, головним чином це негативне явище зумовилизміни клімату. Останні десять років клімат достатньо змінився. Зокрема впродовж останніх кількох років спостерігається підвищення температурного режиму, знижується рівень грунтових вод. А обезводнення призводить до ослаблення дерев. Певні види шкідників чудово пристосувалися до таких умов, навіть змінили стретегію життєдіяльності.
Присутність різноманіття шкідників, на думку Василя Бородавки, призводить до поширення судинного мікозу. При заселенні сосен короїдом вершинним синява поширюється згори донизу. Пробні зрізи підтвердили це.
— Зокрема синю соснову златку дуже полюбляють дятли, — розповідає Василь Олександрович. — Тому тим, хто помилково вважає що, мовляв, лісівники обчісують дерева для того, аби потім їх зрізати чи зрубати, пояснюю: це дятли в такий спосіб працюють по синій златці.
Деякі шкідники псують дерево знизу, при цьому верхня його частина виглядає здоровою — крона зелена, жива. Але це тільки на перший погляд. Насправді ці дерева, на жаль, вражені шкідниками і вже приречені на всихання. За словами дослідників, окремі ділянки з допомогою шкідників “згоряють” упродовж 2 місяців. Ось чому, на переконання природозахисників, вкрай важливо вчасно приступити до дій. Василь Бородавка дав рекомендації, як діяти у кожному конкретному випадку. Щоб урятувати хоча б частину деревини хворих деревостанів потрібно за найкоротший термін провести санітарні рубки, деревину вивезти для переробки, а хвою і рештки кори спалити. Інакше є загроза зараження інших лісів, зокрема і так званих недоторканих «дерев майбутнього», які знаходяться у безпосередній близькості з хворими.
На переконання в. о. начальника ВОУЛМГ Олександра Кватирка, важливо зарадити розповсюдженню цих шкідників, а відтак і попередити всихання здорових деревостанів, використати частину деревини хворих сосен для господарських цілей.
“Проблема назріла не за один день, — зазначив Олександр Михайлович. — Її наслідки вже відчули в Київській, Житомирській, Рівненській областях. Вважаю за потрібне об’єднати зусилля у боротьбі зі шкідниками. Зокрема по нашому управлінні у найкоротший термін після цієї наради буде розроблено карти-схеми найбільш вражених ділянок, де здійснюватиметься пильне спостереження за хворими деревами. Це дасть можливість побачити межі розповсюдження шкідників, пов’язаних з їх діяльністю хвороб, а разом із тим — застосувати певні міри.” Для розв’язання проблеми волинські лісівники намірені продовжувати тісну співпрацю з працівниками “Рівнелісозахист” (державне спеціалізоване підприємство проводить обстеження ділянок і надає дозволи на проведення суцільних санітарних рубок на території області), науковцями, а також залучатимуть до цієї роботи громадськість.
Автор статті: Наталя Хвесик