Кожна четверта вагітна жінка піддається насильству – дослідження
Незважаючи на те, що «за вікном» – 21 століття і більшість країн світу не відмежовані одна від одної комунікаційно, відбувається шалений розвиток високих технологій, тема насилля залишається однією з найбільш актуальних у світі.
Про це йшлося на «круглому столі» з нагоди міжнародної акції «16 днів проти гендерного насильства», — інформують у Волинському прес-клубі.
Наприклад, у Республіці Конго жінки не можуть підписати жодного документу без дозволу чоловіка. В Пакистані в обличчя жінці можуть хлюпнути кислотою, а за злочин, вчинений чоловіком, жінку піддають груповому зґвалтуванню. В Індії з моменту народження жінку не вважають людиною і викрадення дівчаток-підлітків є звичним явищем. В 2015 році в Іраці було страчено 150 жінок за відмову в секс-джахаді.
В Україні того чи іншого виду насильства зазнає кожна жінка, проте проблему або воліють або не помічати, або нехтують нею як незначним фактом.
У листопаді Верховна Рада не підтримала законопроект №0119 про ратифікацію Конвенції про запобігання насильства проти жінок та домашнього насильства та боротьбу із цими явищами (Стамбульська конвенція), хоча вона була підписана Україною ще в 2011 році. Країни, що підписали й ратифікували конвенцію, засуджують всі форми дискримінації щодо жінок.
Світова організація охорони здоров’я наводить такі дані відносно сексуального і фізичного насилля щодо жінок:
- кожна третя жінка (35%) у світі протягом свого життя зазнає фізичного чи сексуального насилля від свого інтимного партнера або сексуального насилля від іншої людини;
- у більшості випадків це насилля зі сторони інтимного партнера; в усьому світі 30% жінок, які перебувають у стосунках, повідомляють про те, що вони зазнали якусь із форм фізичного чи сексуального насилля від свого партнера;
- до 38% убивств жінок у світі здійснюють їхні інтимні партнери.
Різні організації, опитування та статистичні дані дають приблизно однакові показники: 80-85% потерпілих були знайомі зі своїм кривдником. Більше того, 47% – це не далекі знайомі, а саме друзі.
Насиллю над чоловіками приділяється набагато менше уваги, відсутня хоча б якась статистика злочинів. У більшості випадків чоловіки просто не звертаються у відповідні інстанції через страх, розгубленість, відчуття провини, сорому або всіх факторів разом.
Як зазначила голова ГО «Гендерний центр» Оксана Ярош, «тема насильства дуже актуальна, але невидима, бо зазвичай під ним розуміють побиття. Насправді ж воно може бути й психологічне, або економічне, а суспільство не робить жодного кроку для осуду, а навпаки – заохочує. Стамбульська конвенція, яку не ратифікував Парламент України, бо депутати не розуміються на термінах, дає цілий комплекс механізмів, аби попередити і захистити людей від насильства. Тож тепер маємо розтлумачити депутатам важливість узаконення цієї Конвенції».
За словами голови правозахисної організації «Велес» Віктора Вальчука, кожна четверта вагітна жінка піддається насильству. І це дуже страшна статистика. Насильство за ознакою статі формується ще з дитинства, потім продовжується в школі, де булінг (цькування) – звичне явище. Кожна дрібничка складає світогляд людини, формує модель її поведінки. За насильство в сім’ї українським законодавством передбачена адміністративна відповідальність. Кривдник має заплатити штраф, але фактично його сплачує жертва (переважно дружина). «Найпоширенішим серед усіх видів насильства (фізичне, сексуальне, емоційне й економічне) залишається фізичне в комплексі з психологічним: сімейна сварка відразу може перерости в насильство», – зауважує Віктор Вальчук. При цьому він зауважує, що чоловіки страждають більше від психологічного насильства. Особливої динаміки це явище набуває зараз, у період війни. На думку експерта, ситуацію з насильством швидко не виправити, оскільки моделі поведінки передаються з покоління в покоління, із сім’ями не проводиться корекційна робота: «Мінімізувати гендерне насильство можливо лише, якщо об’єднати зусилля різних структур.
На завершення учасники «круглого столу» підписали звернення до депутатів, який наголошує на необхідності прийняття Стамбульської конвенції.
_________
Захід реалізовується в межах ХІІІ Мандрівного міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA та з нагоди всесвітньої акції «16 днів проти гендерного насильства»
Автор статті: Наталя Хвесик
