Консультаційні пункти доступу до БПД: бути там, де потрібні
Як отримати безоплатну правову допомогу? Можна прийти до бюро правової допомоги, яких зараз в Україні понад 500 чи звернутися дистанційно – зателефонувати за номером 0 800 213 103 або скористатися онлайн-сервісами. А якщо ви не маєте змоги особисто завітати до бюро, але хочете поспілкуватися з юристом віч-на-віч, то для ваших послуг консультаційні пункти доступу до БПД.
«Це точки доступу до безоплатної правової допомоги, які за визначеним графіком працюють в приміщеннях органів Пенсійного фонду, закладах соціального обслуговування населення, ЦНАПах, геріатричних пансіонатах, будинках-інтернатах для громадян похилого віку, установах виконання покарань тощо. У 2021 році було проведено понад 20,2 тис. виїзних та онлайн-консультувань. Безоплатну правову допомогу отримали понад 62,8 тис. осіб», – розповіла начальниця управління забезпечення доступу до правової допомоги Координаційного центру з надання правової допомоги Наталія Марчук.
Де та як працюють консультаційні пункти
Рішення про утворення консультаційних пунктів ухвалюють місцеві центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги після вивчення потреб громадян та територіальної громади у безоплатній правовій допомозі.
Інформацію про місцезнаходження та графік роботи консультаційних пунктів можна знайти на сайті системи БПД, інформаційних стендах місцевих центрів з надання БВПД, органів державної влади та місцевого самоврядування тощо.
Наприклад, фахівці Правобережного та Лівобережного київських місцевих центрів з надання БВПД щочетверга надають консультативну юридичну допомогу учасникам АТО/ООС та членам їх сімей на базі Київського міського центру допомоги учасникам антитерористичної операції.
«Ця точка доступу до безоплатної правової допомоги дуже вдало розміщена, тому що центр допомоги учасникам антитерористичної операції часто відвідуване місце, де надають комплексну підтримку. Питання, з якими зверталися відвідувачі цього консультаційного пункту, різноманітні і стосуються не лише соціального захисту учасників АТО/ООС, а й сімейних та спадкових спорів», – говорить головний юрист Київського бюро правової допомоги №2 Андрій Мірошник.
На постійній основі консультаційні пункти працюють у місцях несвободи різних сфер і типів. Це установи виконання покарань, дитячі будинки-інтернати, заклади з надання психіатричної допомоги, пункти тимчасового розміщення біженців та ін. Адже підопічні цих закладів є одними із найуразливіших категорій та частіше за інших потребують отримання різного роду правових послуг та захисту прав.
«Карантинні обмеження змусили нас поглянути на роботу консультаційних пунктів у місцях несвободи під іншим кутом. Ми вирішили об’єднати зусилля партнерів та залучити для онлайн-консультування засуджених не лише фахівців системи БПД, а й спеціалістів з інших установ. Адже питань у засуджених чимало і вони стосуються широкого кола проблем, зокрема призначення пенсійних виплат, поновлення втрачених документів, процедури екстрадиції, поновлення посвідчення учасника ліквідації аварії на ЧАЕС та інших. Тому важливо аби вони оперативно отримали кваліфіковані відповіді на свої запитання», – розповідає директор Житомирського місцевого центру з надання БВПД Олександр Коваль.
Менський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги налагодив співпрацю з Орлівським психоневрологічним інтернатом, що на Корюківщині. Там організовано роботу консультаційного пункту доступу до БПД.
«За отриманням правової допомоги можуть звернутися не лише пацієнти, які постійно проживають у цій соціально-медичній установі, а й працівники. Це зручно, оскільки через віддаленість інтернату вони не завжди мають змогу звернутись до нас в робочі години», – розповідає директор Менського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Василь Колос.
У сільській місцевості – про землю
Аби розповісти людям про їхні права та проконсультувати із земельних питань організована робота консультаційних пунктів доступу до БПД й у приміщеннях органів місцевого самоврядування – міських, сільських, селищних радах та в об’єднаних територіальних громадах. Минулого року там було проведено понад 7,8 тис. виїзних та онлайн консультувань, під час яких понад 20,8 тис. осіб отримали правові консультації та роз’яснення з питань, пов’язаних із земельними правовідносинами.
«Запитань дуже багато. Одне з найпоширеніших – оформлення спадщини на земельну ділянку. У більшості випадків для вирішення правових питань, з якими звертаються люди, їм достатньо отримати певний алгоритм дій. Якщо розв’язати проблему можна лише у судовому порядку, і людина має право на безоплатну вторинну правову допомогу, ми запрошуємо завітати до бюро. І тут юристи бюро чи адвокати, які співпрацюють з системою БПД, можуть допомогти написати заяву чи будуть представляти інтереси у суді», – розповідає начальниця Овруцького бюро правової допомоги Ольга Могилевець.
Як присвоїти земельній ділянці кадастровий номер. Що робити коли орендар не виконує умови договору. До якого терміну потрібно оформити право власності на земельну ділянку. Це лише частина питань з якими звертаються до фахівців системи безоплатної правової допомоги власники та орендарі земельних ділянок.
«Дуже часто люди цікавляться можливістю приватизації земельних ділянок та порядком оформлення права власності на них. Тож проводячи виїзні консультації, ми не лише надаємо усні роз’яснення, а й розповсюджуємо буклети системи БПД. Зокрема, в буклеті «Як реалізувати своє право на безоплатне отримання земельної ділянки» детально розписаний покроковий алгоритм дій», – розповідає юристка Путильського бюро правової допомоги Вижницького місцевого центру з надання БВПД Тетяна Різак.
Правова допомога на лінії розмежування
Для надання безоплатної правової допомоги внутрішньо переміщеним особам та людям, які перетинають лінію розмежування у межах Донецької області, утворені консультаційні пункти на базі гуманітарно-логістичних центрів, що розташовані в районах контрольних пунктів в’їзду-виїзду Донецької області.
Так, починаючи з 2017 року Краматорський місцевий центр у співпраці з фахівцями громадських та волонтерських організацій організував роботу консультаційного пункту на території КПВВ «Майорськ», а Маріупольський місцевий центр – на КПВВ «Новотроїцьке», та «Мар’їнка».
Люди, які перетинають лінію розмежування у цих пунктах в’їзду-виїзду, мають змогу отримати правову інформацію, консультації та роз’яснення з правових питань, допомогу у складанні заяв, скарг та інших документів правового характеру, а також допомогу в забезпеченні доступу до БВПД.
Щопонеділка та щоп’ятниці юристи Маріупольського місцевого центру надають правову допомогу безпосередньо на КПВВ «Новотроїцьке».
«Під час роботи консультаційного пункту до юристок звернулися представники ОБСЄ з проханням допомогти двом літнім жінкам потрапити на непідконтрольну територію України», – розповідає юристка Маріупольського місцевого центру з надання БВПД Олена Борзило.
Як з’ясувалося, до 2014 року пані Ольга та пані Юлія проживали у Макіївці. Після початку бойових дій сестри були вимушені переїхати у невеличке селище на Чернігівщині. Відтоді вдома не були, тому не знали правил перетину КПВВ. Літнім жінкам відмовили у перетині лінії розмежування через відсутність дозволу для переміщення осіб через лінію розмежування у межах Донецької та Луганської областей.
«Я допомогла сестрам скласти заяви на отримання дозволів. Однак обробка заяв може тривати до двох тижнів. Цього часу жінки не мали, до того ж пані Ольга має порушення зору та потребує термінової операції. Щоб пришвидшити отримання дозволів, я звернулася до Координаційної групи при Маріупольському відділі поліції ГУНП в Донецькій області з проханням розглянути заявки на дозвіл в прискореному порядку та підготувала всі необхідні документи», – згадує Олена Борзило.
І за кілька годин дозволи були оформлені. В останні хвилини роботи КПВВ сестри пройшли всі необхідні контролі. З боку тимчасово окупованої території їх зустрічав син, який чекав на них з самого ранку.
Таких історій багато. Протягом 2021 року працівники Краматорського та Маріупольського місцевих центрів здійснили 237 виїздів в райони контрольних пунктів в’їзду-виїзду Донецької області, під час яких надали правову допомогу понад 2,3 тис. громадян. Крім цього, 790 осіб отримали правову інформацію та консультації телефоном.
Автор статті: Ірина Велігурська
