Хвороби суглобів у собак: які бувають та як вберегти улюбленця від них
У собак травми суглобів, патології опорно-рухового апарату, ендокринні та гормональні порушення у формуванні скелета не є рідкістю. Спочатку пес відмовляється від активностей, починає уникати ігор та бігу. Пізніше додається кульгавість, сонливість, апатія, втрата інтересу до прогулянок. Якщо своєчасно не розпочати лікування синовіту, артриту у собак чи іншої хвороби суглобів, то це призведе до серйозних наслідків. В інтересах власників тварин знати, які патології типові для конкретної породи, коли потрібно звертатись до ветеринара і що робити при проблемах із суглобами собаки.
Найпоширеніші хвороби суглобів
Усі суглобові патології ділять на запальні та незапальні. Запальні процеси розвиваються через травми, інфекції, навантаження, авітаміноз. Незапальні — внаслідок старіння, генетичної схильності, поганого харчування, дегенеративних змін.
При запаленні суглобів можуть бути такі діагнози:
- артрит — патологія, що виникає з різних причин і супроводжується руйнуванням хрящових тканин та інтенсивними запальними процесами;
- бурсит — запалення ліктьових або колінних суглобів, що характеризується накопиченням рідини в порожнині суглоба, у синовіальній сумці;
- синовіт — запалення синовіальної оболонки та навколосуглобових тканин.
Патології суглобів, що протікають без явного запалення:
- артроз — невиліковне захворювання, що характеризується поступовим руйнуванням суглобової капсули;
- розрив передньої хрестоподібної зв’язки — призводить до нестабільності колінного суглоба і усувається тільки хірургічними методами.
Будь-яка проблема із суглобами болюча для вихованця і вимагає термінового лікування у ветеринара. Для встановлення діагнозу досвідчений лікар проведе тести, направить тварину на діагностичне обстеження.
Профілактика
При виявленні генетичних аномалій собака підлягає стерилізації або кастрації, щоб уникнути патології у цуценят та у наступних поколіннях. В інших випадках власникам рекомендовано:
- берегти тварин від нетипової активності — наприклад, не давати дрібним собакам з короткими лапами самостійно застрибувати на високі поверхні;
- збалансовано годувати — дотримуватись вікових норм, стежити за достатністю вітамінів у раціоні;
- створити безпечний домашній простір — закрити слизькі покриття килимками;
- захищати від протягів — розташувати спальне місце у теплій кімнаті.
Автор статті: Сергій Шагоферов
