Гарбузова сирна запіканка: змішайте все та в духовку
Сьогодні ділимося простим рецептом ароматної гарбузової запіканки, яка порадує своїм смаком і ніжною текстурою.
Інгредієнти:
- Гарбузове пюре – 250 г (з приблизно 500 г сирої м’якоті гарбуза)
- Цукор – 100 г
- Ванілін – за смаком
- Яйця – 2 шт.
- Сметана – 60 г
- Кукурудзяний крохмаль – 35 г
- Домашній сир – 500 г
- Цедра одного апельсина
Покроковий рецепт:
- Почнемо з гарбуза — нам потрібно 250 г готового пюре. Для цього беремо близько 500 г сирої м’якоті, очищуємо від шкірки та нарізаємо невеликими шматочками.
- Шматочки гарбуза можна приготувати на пару або запекти в духовці. У цьому рецепті я тушкувала їх у каструлі з невеликою кількістю води під закритою кришкою протягом 30 хвилин.
- Після готовності відціджуємо зайву рідину, гарбуз перекладаємо в глибоку миску та перетворюємо його на пюре за допомогою блендера.
- До отриманого пюре додаємо цукор (100 г), ванілін або ванільний цукор, 60 г сметани (це приблизно 3 столові ложки), розбиваємо 2 яйця та натираємо цедру одного апельсина. Слідкуйте, щоб брати лише помаранчеву частину шкірки, оскільки біла частина може гірчити.
- Все ретельно перемішуємо до однорідної маси.
- Додаємо 500 г сиру та збиваємо, поки суміш не стане однорідною. Потім всипаємо крохмаль (35 г) та знову перемішуємо. Краще використовувати занурювальний міксер, щоб уникнути грудочок навіть у разі зернистого сиру.
- Отриману сирну масу викладаємо у змащену маслом форму для випікання діаметром 22 см. Розрівнюємо верх.
- Запікаємо в попередньо розігрітій духовці при температурі 160-170°C протягом приблизно 60 хвилин. Перевіряйте готовність дерев’яною шпажкою.
- Готову запіканку залишаємо охолонути прямо у формі, після чого обережно виймаємо. Це допоможе страві стабілізуватися та набути потрібної текстури.
Запіканка виходить дуже ніжною, з приємним апельсиновим ароматом, та зовсім не занадто солодкою. Її текстура та смак нагадують чізкейк. Обов’язково спробуйте цей незвичний варіант сирної запіканки з гарбузом!
Джерело: https://zhyttia.com.ua/
Автор статті: Сергій Шагоферов