Чи можуть українців знову посадити “під замок”: бути локдауну чи не бути?
У зв’язку з різким зростом кількості інфікованих коронавірусом, у Кабміні вважають, що це вже третя хвиля епідемії. Через те, що карта країни починає потроху “червоніти”, українці побоюються нового “локдауну”. Чи є для цього підстави – розповідає РБК-Україна.
Епідемія в Україні набирає обертів. Кількість нових хворих минулої суботи вийшла на найвищий показник від початку року – 13 276 осіб. Вчені та чиновники побоюються, що це не межа.
Кабінет міністрів наприкінці лютого повернувся до адаптивного карантину. Для всієї країни встановили базовий жовтий рівень небезпеки. Регіони, де епідеміологічна ситуація стає загрозливою і відходить від допустимих показників, переводять в червону “зону”. Там запроваджують посилені обмеження, як під час січневого карантину, і зупиняють громадський транспорт.
Найсуворіші обмеження зараз діють в чотирьох областях – Житомирській, Закарпатській, Івано-Франківській та Чернівецькій. Ще в десяти регіонах встановлено помаранчевий рівень, який сигналізує про те, що ситуація там може вийти з-під контролю. Розмах і динаміка захворюваності підживлює розмови про близький “локдаун” для всієї країни. Влада не поспішає відкидати цей сценарій.
Ударна хвиля
У цьому році позначку в 10 тисяч добових хворих Україна переступила 4 березня. У той же день прем’єр-міністр Денис Шмигаль, коментуючи зростання заражень, назвав це початком “третьої хвилі епідемії”.
Директор Інституту біохімії імені О.В. Палладіна НАН України, академік Сергій Комісаренко вважає, що останній сплеск захворюваності – це все ж друга хвиля, а не третя. Але її удар може виявитися сильнішим, ніж попередні.
“Якщо подивитися на графік інфікування в країні, то в нас був пік, потім – спад. І зараз почався другий пік, який, думаю, буде продовжуватися ще до травня або навіть до червня. Можливо, він буде навіть більш інтенсивний, ніж перший пік”, – сказав учений у розмові з РБК-Україна.
Експерти вказують відразу на кілька причин, які призвели до нинішнього зростання хворих. Одна з них – сезонний фактор, який у “ковіду” в часі збігається з розгулом грипу та ГРВІ.
“У багатьох країнах Європи також йде зростання, в тому числі в сусідніх країнах – Польщі, Чехії. В Україні він був цілком очікуваний: прогнозувалося, що він почнеться з лютого, після січневого карантину. Далі був відлік два-три тижні: це включає інкубаційний період, час, коли люди почали здавати тести і дані почали відображатися в статистиці”, – пояснив виданню керівник Центру економіки охорони здоров’я Київської школи економіки Юрій Ганиченко.
До того ж українці стали рідше дотримуватися карантинних правил. Через втому і ілюзію спаду епідемії люди втратили пильність, вважає імунолог Лабораторії імунології Інституту педіатрії, акушерства і гінекології ім. О. Лук’янової НАМН України Борис Донськой.
“Ті, хто весь час сумлінно дотримувався карантинних заходів, зараз почав ними нехтувати. Вони стали більше виходити в світ і зустрічатися з друзями. І це вилилося в нинішній сплеск захворюваності. Тобто зараз насамперед хворіють саме ті групи, які раніше довгий час себе берегли”, – зазначив у коментарі РБК-Україна Донськой.
Нинішня картина захворюваності відрізняється від тієї, яка спостерігалася на початку епідемії в країні. По-перше, “ковід” дуже “помолодшав”. Адже важкий перебіг хвороби фіксують серед більш молодих людей, говорить голова комітету з питань здоров’я нації Михайло Радуцький (“Слуга народу”). По-друге, зменшується частка легких і безсимптомних форм, тоді як число шпиталізацій, навпаки, зростає.
“При такій же динаміці виявлення нових заражень в листопаді-грудні у нас не було такої кількості госпіталізацій. А сьогодні йде рекордний рівень за весь час епідемії в країні. Що ще хвилює – це багато летальних випадків. І я думаю, що все це якраз пов’язано з британським варіантом вірусу”, – сказав РБК-Україна Радуцький.
Українці поки не поспішають записуватися на вакцинацію (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна)
Інкубаційний період цього штаму скоротився до 1-3 днів. Ба більше, останні дослідження підтвердили, що він не тільки більш заразний, але і більш летальний – приблизно на 64%.
“Мабуть, він переноситься більш важко: це зважаючи на ту статистику, яку ми зараз спостерігаємо. До того ж у нього з’явилися нові симптоми. Цей штам вражає нирки, печінку, центральну нервову систему”, – пояснив Радуцький.
Офіційно британський вид вірусу виявили в Україні 4 березня в зразках, відібраних в Івано-Франківську за два тижні до цього. Так що в Україну мутований штам пробрався вже понад 25 днів тому. Опитані виданням експерти вважають, що поява британського варіанту серед головних причин, які погіршили епідемію в країні.
Зони ризику
Епідситуацію в областях влада відстежує за п’ятьма індикаторами: коефіцієнт виявлення нових випадків (відсоток позитивних тестів), охоплення тестуванням, рівень госпіталізації, динаміка госпіталізації та рівень завантаженості ліжок з киснем. Якщо хоча б за двома з цих критеріїв є відхилення три дні поспіль – регіон протягом двох діб переводять в червону “зону”.
У МОЗ прогнозують, що країна зіткнеться з “досить важким періодом захворюваності” в березні – квітні. Поки Кабмін збирається cтримувати епідемію шляхом адаптивного карантину, тобто локального “гасіння”.
“Але якщо вона буде виходити з-під контролю, якщо понад 65% ліжок будуть зайняті, а медична система – перевантажена, то уряд буде змушений ввести більш жорсткі заходи і перейти до загальнодержавного посиленого карантину. Сьогоднішня ситуація показує, що все можливо. Згідно з постановою Верховної ради, про введення такого карантину ми будемо знати як мінімум за тиждень”, – зазначив Радуцький.
На думку Донського, карантин – це спроба сховатися від загрози. І якщо ховатися, то для того, щоб отриманий час використати для підготовки до цієї загрози, додав імунолог.
“Якщо МОЗ домовиться з якоюсь компанією, привезе мільйон доз вакцини та за період карантину провакцинує всі групи ризику та літніх людей, тоді є сенс вводити карантин. Ми зробимо мільйон щеплень за цей термін? Ні. Інакше, коли ми вийдемо з карантину, ми знову отримаємо пік захворюваності”, – припустив Донський.
Члени Кабміну у своїх заявах поки з обережністю коментують тему можливого “локдауна”. При цьому в Міністерстві охорони здоров’я допустили, що будуть розглядати такий крок, якщо понад половина регіонів – більше 13 – потраплять в червону “зону”.
Під час січневого карантину в Україні не працювали непродовольчі магазини (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна)
“Якщо керуватись визначенням МОЗ, то загальнонаціональний локдаун ще не близько, точно не в березні. Але нічого не можна виключати, якщо, наприклад, британський штам стане стрімко поширюватися по всіх регіонах країни і вони почнуть червоніти – то цей варіант можливий”, – сказав Ганиченко.
Він пояснив: зараз небезпечна або потенційно небезпечна ситуація спостерігається в десяти регіонах. Це чотири області з червоної “зони”. Ще дві області – Вінницька та Миколаївська – знаходяться на межі потрапляння в цю зону, уточнив експерт. В обох регіонах перевищений рівень госпіталізації, а коефіцієнт нових випадків близький до максимально допустимого значення.
“Ще у трьох областях – Київській, Львівській та Сумській – є проблеми з коефіцієнтом виявлення нових випадків: там проводять значно менше тестів у порівнянні з середнім показником по країні. Плюс потенційно проблемна – Тернопільська область. Вона то відступає, то наближається до граничних показників госпіталізації та виявлення нових випадків”, – розповів керівник Центру економіки охорони здоров’я КШЕ.
За словами декількох поінформованих співрозмовників видання, всерйоз введення “локдауну” у Кабміні поки ніхто не обговорював. І там усіляко бажають уникнути такого сценарію. Минулого тижня президент Володимир Зеленський заявив, що “правильна відповідь” на сьогоднішнє зростання кількості хворих COVID-19 – це вакцинація, а не “локдаун”.
Ось тільки повальної вакцинації найближчими місяцями чекати не доводиться. І державі не під силу це організувати, й українці не особливо поспішають отримати укол. А тому вибору, чим стримати спалах коронавірусу – вакцинацією чи карантином – у влади може й не бути.
Автор статті: Ірина Велігурська
