Чому одні люди легко змінюють акцент, а інші — ні: пояснення вчених
Не всім вдається позбутися рідного акценту, навіть після багаторічного проживання в іншому мовному середовищі. Нове дослідження допомагає зрозуміти, чому одні адаптуються до нового звучання, а інші — зберігають свою мовну “візитівку”.
Як пише IFLScience, акцент — це не просто спосіб вимови, а важлива частина особистості людини. Він виконує роль своєрідного соціального маркера, який сигналізує про наше походження, приналежність до певної групи або навіть про наші життєві цінності.
Професорка фонетики з Університету Редінга Джейн Сеттер пояснює: акцент можна сприймати майже як фізичну частину себе. Водночас ті, хто прагне або змушений адаптуватися до нового середовища, часто мимоволі змінюють вимову — залежно від того, наскільки сильно ідентифікують себе з новою соціальною групою.
Дослідники виявили: якщо людина легко змінює акцент, це може свідчити про гнучке ставлення до власної мовної ідентичності. Для таких людей важливішою є інтеграція в нове середовище — соціальне, культурне чи професійне.
Цікаво, що вплив оточення починається ще до народження: новонароджені діти вже можуть відтворювати інтонаційні особливості мови, яку чули в утробі.
У дітей акценти змінюються особливо швидко, адже вони постійно потрапляють під вплив нових мовних моделей. Проте дорослі, які залишаються вірними своєму акценту, ймовірно, міцно пов’язані зі своєю ідентичністю, і саме спосіб мовлення допомагає їм відчувати стабільність і захищеність.
Існують і рідкісні випадки, коли акцент змінюється через фізичні зміни в мозку. Наприклад, після інсульту або черепно-мозкової травми може розвинутись так званий синдром іноземного акценту — стан, коли людина починає говорити з виразним акцентом, притаманним іншій мові, хоча вона її ніколи не вивчала. Це явище пов’язане не з культурною адаптацією, а з нейрофізіологією.
Отже, наш акцент — це не просто звичка чи набір фонетичних рис, а глибоке відображення того, хто ми є і як ми відчуваємо себе у світі.
Джерело: https://focus.ua/
Автор статті: Сергій Шагоферов
