Чому люди перестають реагувати на повітряні тривоги: пояснення психологині
Повітряні тривоги стали частиною повсякденного життя українців. Проте дедалі частіше люди не поспішають спускатися в укриття або взагалі ігнорують сигнали небезпеки. Психологи пояснюють це наслідками тривалого стресу та емоційного виснаження, яке накопичується під час війни.
Фахівці наголошують: навіть якщо тривоги стали звичними, ризики для життя нікуди не зникли. Тому правила безпеки залишаються актуальними для жителів усіх регіонів України, зокрема й Волині.
Чому люди перестають реагувати на тривоги
Докторка філософських наук, директорка психологічного центру «ДіЛенД» Олена Бортнікова в ефірі «Новини Live» пояснила, що причиною такої поведінки часто стає хронічна втома від постійного стресу.
За її словами, для багатьох українців війна перетворилася на тривалий марафон, який вимагає значних психологічних ресурсів. Постійна напруга поступово виснажує людину та може призводити до апатії.
У результаті люди починають менш гостро реагувати на сигнали небезпеки, відкладають рішення про перехід в укриття або взагалі залишаються вдома чи на роботі під час тривоги.
Психологиня зазначає, що байдужість до загроз може бути одним із проявів емоційного виснаження або навіть депресивного стану.
Як діяти під час повітряної тривоги
Фахівці нагадують, що алгоритм безпеки має бути автоматичним незалежно від особистих відчуттів чи втоми.
- після сигналу тривоги перейти до найближчого укриття;
- якщо це неможливо — дотримуватися правила двох стін;
- стежити за офіційними повідомленнями про загрози;
- не ігнорувати повторні сигнали повітряної тривоги;
- звертатися по психологічну допомогу у разі тривалої апатії або втрати мотивації.
Чому це важливо для жителів Волині
Попри те, що Волинь розташована далеко від лінії фронту, область регулярно потрапляє під загрозу ракетних та дронових атак. Тому нехтування сигналами повітряної тривоги може становити реальну небезпеку.
Фахівці радять уважно ставитися до власного психологічного стану та не сприймати втому від війни як норму. Вчасна підтримка та дотримання правил безпеки допомагають зберегти не лише емоційне здоров’я, а й життя.
Автор статті: Сергій Шагоферов
