Білоруський гурт у Луцьку: Проснулися зранку в країні-переможниці
Що таке диско-декаданс, що читає гурт «Akute» та чому Луцьк запам’ятався їм м’ясом, читайте в інтерв’ю зі Стасом Митником, Романом Жигарєвим та Вікі Фатес.
Я знаю, що ви співаєте білоруською, а чи не звужує це вашу аудиторію?
Рома: Білоруси розуміють білоруську мову. У це, звісно, тяжко повірити, але білоруси насправді все розуміють (авт. прим. – сміється). Ні в якій країні світу, де ми грали, не було ніяких проблем.
Знаю, що ваші твори сформовані під впливом письменників-фантастів 20 століття, а яка зараз книжкова новинка вас вразила?
Рома: Я «Володаря кілець» перечитую.
Стас: Книжка зі звукорежисури.
Вікі: В принципі, все підряд читаю, а те, що впливає на тексти, – це уже окреме питання.
Рома: Я не знаю, зараз книжки, напевне, не так мене вражають для написання текстів.
Стиль вашого гурту диско-декаданс. У літературі декаданс – це занепад, песимістичні настрої, а от диско-декаданс – це що?
Рома: Це танці на костях.
Стас: Диско – відноситься до музики, а декаданс – до лірики, це сполучення диско-ритмів і декаданс-настроїв.
Ваша нова програма «Усе повернеться», з якою ви приїхали, це попередження про щось, судячи із назви, чи навпаки, очікування чогось такого, забутого, те, що повернеться?
Рома: Програма однойменна з піснею «Усе повернеться» і, справді, – це те, що у житті все може вернутись, так неочікувано – найнеочікувані речі, про які ти ніколи не думав, що таке може бути, найпотаємніші мрії, які здійсняться. Все це про нашу нову програму «Усе повернеться».
Вікі: Новий альбом повинен бути осінню, тому у цій новій програмі і є деякі пісні з цього альбому.
Стас: У програмі є пісні, про які думали, ми ніколи не виконуватимемо. І ось ми часто чуємо, що люди хочуть почути ці пісні, і ось тому ми їх зараз вертаємо в наший плейлист і починаємо їх грати. Тому через це частково і називається програма так.
Ось декілька днів тому завершилось Євробачення. Ви дивилися?
Стас: Ми були у Харкові. Проснулися зранку в країні-переможниці.
Рома: Я не дивився.
Хто був вашими фаворитами?
Вікі: Ми не могли подивитися, бо у нас були концерти якраз в цей час.
А когось із наших луцьких гуртів знаєте? Слухаєте можливо?
Стас: «Фіолет». Ми дружимо. Грали спільні концерти в Білорусі в Бресті.
Рома: Сергій, до речі, приходить на концерти, коли може.
Зараз така напружена в світі політична ситуація. Ваша музика має якісь політичні нотки?
Рома: Якщо хочеш знайти політичні нотки, так ти їх знайдеш і у Шуберта, і у Міхалка, і у «Akute». Але так, щоб спеціально, ми не вкладаємо такий підтекст політичний чи громадянський. Можливо, хтось знайде таке.
Стас: Емоційний так, співпереживання деякі, за деяких людей, яких ми знаємо.
Вікі: Навіть ця пісня, яка присвячена Україні, на яку в нас у країні стали з такої політичної сторони дивитися, казати, що ми позицію уже зайняли. Ми нічого не зайняли, ми просто говоримо про ті події. Це не політичні відгуки – це просто людські співпереживання.
А ніяких проблем з владою не було через цю пісню?
Стас: Поки шо не було.
Від меломанів справжніх я чула, що музика має бути вільна від політики.
Рома: Так, а кожен хай собі шукає собі там, що хоче. Ми не будемо декларувати конкретного політичного лозунгу, шукайте, коли бажаєте. Ні, ми любимо крім свого білоруського прапора ще прапор «Веселий Роджер». То ось, такі політичні мотиви можете шукати.
Знаю, що ви в Луцьку не вперше, а чим запам’яталося місто з минулого разу?
Стас: М’ясом.
Рома: Замком.
Вікі: Їжею.
Рома: Ми були у минулому році на фестивалі вуличної їжі. Нам сказали, що цього разу ми на нього спізнились.
Вікі: Погано спланували тур (авт. прим. – сміється).
Рома: Ми були на «Бандерштаті» і свого часу погуляли, коли просто приїздили в клуб. У вас старовинне місто. Ми, коли їдемо в нове місто, то намагаємось читати історію.
Ваші побажання нашим читачам.
Вікі: цікавтесь світом навкруги, слухайте музику різних країн, тому що в ній можна знати багато цікаво.
Стас: І приїздіть в Білорусь.
Розмовляла: Мар’яна МЕТЕЛЬСЬКА
Автор статті: Мар'яна Метельська
