7 грудня відзначається Всесвітній День української хустки

news

7 грудня відзначається Всесвітній День української хустки. День цей було започатковано у 2019 році ініціативною групою громадських діячок, акторок театру і кіно, викладачок та інших жінок. Саме тоді відбувся перший флешмоб з приводу цього свята.

У XIX столітті в окремих регіонах України дівчата та заміжні жінки не виходили з дому без хустки. Зазвичай, влітку дівчата залишали свою голову непокритою, використовуючи хустку лише для роботи, щоб захистити волосся, або на святкові випадки та церковні урочистості. Під час свят вони прикрашали хустку квітами, намистом чи коралами, або використовували особливий стиль в’язання, нагадуючи вінок. Наприклад, на Херсонщині кінці валиком згорталися, перехрещуючись над чолом.

Сучасні українські дизайнери знаходять натхнення у творчості Катерини Білокур, реалізуючи неповторні шедеври на хустках. Ця традиція надихає та продовжує жити в сучасному контексті.

Цікаві факти про українську хустку

• Хустка завжди вважалась оберегом. Якщо хлопець збирався в далеку дорогу, дівчина давала йому свою хустку на знак того, що чекатиме його.

• Якщо в сім’ї хворіло немовля, його сповивали в мамину хустку. Якщо думали, що дитину зурочили, її обличчя витирали сподом спідниці або виворотною стороною ношеної хустки. За традицією, це мало оберігати малюка від хвороб, злих думок і очей.

• Після того як дівчина вийшла заміж, їй було заборонено з’являтися на людях із непокритою головою, а, тим більше, з розпущеним волоссям. У народі це називали «засвітити волосся». За народними уявленнями, така жінка викликала хвороби, неврожай та пошесті. В Україні жінкам досі не можна входити до церкви з непокритою головою.

• Значну роль відігравала хустка під час весілля. Якщо хлопець мав серйозні наміри щодо дівчини (одружитися з нею), він дарував їй дорогий подарунок – чоботи, намисто або хустку. Потім нею «покриватимуть» молоду на весіллі.

• Покривання голови молодої – настільки ж важливий ритуал, як і розплітання коси. Весільний коровай дружби також обов’язково несли на хустці, а його шматочки роздавали гостям за допомогою маленьких хусточок – не «голими» руками.

• Хустка була «індикатором» соціального статусу жінки. Незаміжні дівчата зазвичай носили вінки або стрічки у волоссі, тож їм було необов’язково покривати голову. Якщо ж вони одягали хустку, то зав’язували її вінкоподібно. Після весілля дівчина обов’язково починала покривати голову.

• Також хустка позначала рівень достатку сім’ї. Її тканина та оздоблення свідчили про те, наскільки заможного чоловіка або придане мала жінка. Забезпечені панянки носили хустки з натуральної вовни або шовку.

• Залежно від регіону, жінки використовували різні способи зав’язувати хустки. Наприклад, на Півночі її в’язали під підборіддям, а кінці зав’язували на маківці. На Київщині кінці хустки обгортали навколо шиї та зав’язували на потилиці. На території Середнього Подніпров’я хустку драпірували довкола голови, але так, щоб залишити відкритим денце очіпка.

• Хустки бували фабричними та домотканими. Як правило, їх виготовляли власноруч або купували в жінок, які вміли це робити. На верстатах ткали однотонний квадратний відрізок тканини і нав’язували на ньому тороки. Інколи кінці хусток вишивали однотонними або різнокольоровими нитками – їх залишали на свята або для урочистих подій.

Фото: УНІАН

Фото: УНІАН

Фото: УНІАН

Фото: УНІАН

Фото: УНІАН

Інформація використано з відкритих джерел

0 Комментариев