5 серпня вшановують Почаївську ікону Божої Матері: яку молитву треба промовити у цей день
5 серпня православні християни вшановують Почаївську ікону Божої Матері.
Почаївська ікона Божої Матері належить до числа найбільш шанованих святинь нашої Церкви. Вона відома всьому православному світу. Поряд з православними на поклоніння чудотворному образу Пресвятої Богородиці приходять християни і інших віросповідань.
У 1559 р грецький митрополит Неофіт, повертаючись через Волинь, зупинився на ніч в будинку благочестивої поміщиці, власниці Почаєва Анни Гойської. На знак подяки за гостинність він благословив господиню іконою Пресвятої Богородиці. Тридцять років ікона простояла в будинковій каплиці, а потім почала випускати по ночах таємниче світіння. Після того як брат Анни Філіп Козинський, сліпий від народження, прозрів по молитві перед святим образом, Гойська визнала себе негідною мати ікону в домі і пожертвувала її ченцям Почаївської гори. Святий образ був поставлений до церкви, споруджену на честь Успіння Пресвятої Богородиці. Пізніше на цьому місці був заснований монастир.
З часу прозріння Філіпа Козинської і до теперішнього часу сотні разів всенародно була засвідчена цілюща сила, яка виходить від чудотворного образу Почаївської Божої Матері. Якими тільки чудесами вона не прославилася! Перед Почаївською іконою відбулося навіть воскресіння з мертвих.
Ікона написана темперою древнім візантійським письмом на липовій дошці і зображає Матір Божу в пояс, з предвічним Немовлям на правій руці (іконографічний тип “Розчулення”). На іконі є ще сім мініатюрних зображень святих на клеймах.
«Молитва до Пресвятої Богородиці на честь Її Почаївської чудотворної ікони»
До Тебе, о Богомати, молитовно звертаємося ми, грішні, згадуючи Твої чудеса, явлені у святій Почаївській лаврі, і за свої уболіваючи гріхи. Знаємо, Владичице, знаємо, що не подобає нам, грішним, чого-небудь просити, тільки того, щоб Праведний Суддя беззаконня наші простив. Усе бо, що ми в житті перетерпіли, скорботи, і недолю, і хвороби, як плоди наших беззаконь, виросли нам; Бог попустив це для нашого виправлення. Тому все це істиною і судом Своїм навів Господь на грішних рабів Своїх, що в печалях своїх до заступництва Твого, Пречиста, вдаються і з розчуленим серцем до Тебе взивають так: гріхів і беззаконь наших, Блага, не пом’яни, але піднеси пречисті руки Твої до Сина Твого і Бога, щоб Він простив нам вчинене нами, щоб за незчисленні наші невиконання обіцяння лиця Свого від рабів Своїх не відвернув і щоб благодаті Твоєї, яка допомагає нам у спасінні, від душ наших не відняв.
Так, Владичице, будь спасінню нашому заступницею і слабкодухістю нашою не погордуй, зглянься на стогони наші, що в бідах і скорботах наших перед чудотворним Твоїм образом возносимо. Просвіти зворушливими помислами розум наш, віру нашу укріпи, надію утверди, дар найсолодшої любові сподоби прийняти. Цими ж, Пречиста, даруваннями, а не хворобами і скорботами, життя наше до спасіння приводиться, але від зневіри і відчаю душі наші охорони, позбав нас, слабких, від бід, що надходять на нас, і недолі, і наклепів людських, і нестерпних хвороб. Даруй мир і благоденство Україні нашій заступництвом Твоїм, Владичице, утверди православну віру в країні нашій і в усьому світі.
Церкву апостольську і соборну на приниження не віддай, устави святих отців навіки непохитними збережи і всіх, хто до Тебе вдається, від рову згубного спаси. Ще ж і єрессю зваблених братів наших або тих, що спасительну віру у гріховних пристрастях згубили, знову до істинної віри і покаяння наверни, щоб, разом з нами Твоєму чудотворному образу поклоняючись, Твоє заступництво сповідували. Сподоби ж нас, Пречиста Владичице Богородице, ще в цьому житті перемогу істини Твоїм заступництвом побачити, сподоби нас благодатну радість раніше нашої кончини сприйняти, як у давнині насельників почаївських Твоїм явленням переможцями і просвітителями агарян показала Ти, щоб усі ми, вдячним серцем разом з ангелами, і пророками, і апостолами, і з усіма святими Твоє милосердя прославляючи, віддавали славу, честь і поклоніння в Тройці славивому Богу, Отцю, і Сину, і Святому Духу, навіки-віків. Амінь.
Автор статті: Ірина Велігурська
