Маловідома Волинь: Перемиль – село із історією княжого міста

news

В Україні небагато є сіл з 900-літньою історією. Одне із таких є на Волині. Село Перемиль Горохівського району колись було княжим містом. Навіть мало Магдебурзьке право. Одна із легенд говорить, що саме перемильці заснували Луцьк. Спробуємо розповісти трішки більше про це волинське село.

Перемиль названо на честь перемир’я?

Розташоване село на півдні Волині, на лівому березі річки Стир за чотири кілометри від міста Берестечко, яке колись було передмістям Перемиля. За давніми переказами назва села походить від слова «перемир’я».

Одного разу князь Давид Ігорович із Володимира-Волинського, «невідомо за що полишив зору теребовлянського князя Василька». Уся князівська знать в особі Володимира Мономаха та інших збиралася покарати кривдника. Давид, дізнавшись, що готується помста, послав свого гінця до князя Василька, який сидів у темниці Володимира-Волинського. Давид попросив примирення та пообіцяв Васильку Перемиль. Василько не хотів даром проливати кров русичів, тому погодився.

загружено

Старий замок у Перемилі над Стиром. Малюнок XIX ст.

Перемиль – важливий стратегічний пункт Волині

В ХІ–ХІІ столітті Перемиль став важливим стратегічним містом, оскільки був розташований на березі судноплавної, на той час, річки Стир. Завдяки цьому жителі вели торгівлю. На перемильській горі, яка зараз називається Панською, стояли у той час захисні укріплення.

Наприкінці XIX століття на березі Стиру виявили окружне городище розміром 215 сажнів по колу і п’ять курганів. Городище представляло собою обвал, що підносився над околицями на 10 сажнів. Сама вершина городища була рівною – там стояла панська садиба. Захисні можливості древнього укріплення на перемильській горі на той час вважалися досить значними. Висота гори досягала 20 метрів. Крутизна схилу становила 40–50 градусів, а з боку річки – вона була майже прямовисною. Укріплення займало вигідне стратегічне положення. Воно прикривало підходи з півдня до центру східної Волині – Луцька, до стольного граду Волині – Володимира-Волинського.

У западині між корінним берегом та першою надзаплавною терасою помітні вали, насипані у вигляді чотирикутника. Археолог Григорій Охріменко вважає, що такі фортифікаційні укріплення могли зводити лише легіонери древнього Риму у місцях, де вони ставали табором. Тому цілком можливо, що місцеві жителі запозичили в них таку форму укріплень. Тут археологи також знайшли посуд давньоримського часу.

Тут же археологи розкопали дві напівземлянки і чотири наземних житла. Серед різноманітних знахідок виявили залізний гарпун з залишками риб’ячої луски. Це свідчить, що люди тут здавна займались рибальством.

Цікаво, що у древньому Перемилі виготовляли також ювелірні прикраси, доказом цього є знайдена майстерня. Загалом різноманітні знахідки підтверджують, що перемильці у той час мали високий рівень культури.

Згідно із літописними даними Перемиль був важливим стратегічним пунктом на Русі. Це підтверджують також знайдені залізні мечі, наконечники списів, стріл, шматки залізної кольчуги.

Із рук в руки…

Про Перемиль можна говорити не лише, як про центр торгових шляхів, а й князівських міжусобиць.

У 1211 році князі Данило та Василько розпочали боротьбу проти князя Олександра, який тоді був власником Перемиля. Олександр мав добре озброєну дружину, тому щоб завоювати Перемиль, Данило та Василько заручилися підтримкою польського короля Лешека. Під час того походу князі відібрали в Олександра Тихомель та Перемиль.

 

Міжусобиці у той час – явище часте, тому Перемиль змінив багатенько господарів. У 1241 році орда хана Батия розорила всю Волинь. Після цього місто втратило на певний час своє політичне значення.

У середині XIV століття Перемилем володіють литовські феодали. Місто стає значним оборонним пунктом на Волині. В XV столітті Перемиль уже волосний та повітовий центр. Про це свідчать документи. Зокрема, у 1451 році литовський князь Свидригайло подарував своєму слузі Митку «село Липу в Перемильському повіті». В іншому документі згадані села «Звиняче і Голятин Перемильської волості».

8 листопада 1420 року сталася значана подія для Перемиля – великий литовський князь Вітовт подарував Перемилю Магдебурзьке право. Отож, тепер місто одержало право на самоврядування. Перемиль, мабуть, було першим містом на Волині, яке удостоїлося цього.

Магістрат отримував одну десяту частину врожаю, а також доходу від занять ремеслом. Кожен шостий динарій від оціненого майна, кожен третій від торгівлі м’ясом, борошном та взуттям теж ішов у його казну. Судові справи, окрім великих кримінальних злочинів, вів війт.

У кінці XV століття власником Перемиля став князь Ф. Четвертинський. На початку XVI століття місто – резиденція королівських намісників, серед яких у документах згадуються Андрій Волотович та Іван Путятич. У 1511 році місто випросили в короля князі з «торгом і ярмарками, і з правом Магдебурзьким, і з землям церковними». Відтоді почався занепад ремесел у Перемилі. Майстри шукали собі заробітку в Берестечку, Горохові або ж йшли у козаки.

Перемильський замок досить тривалий час ще залишався укріпленим пунктом на Південному сході Волині. У середині XVI століття тут укріпили вежі і вали та провели ряд інших заходів, аби боронитися від татаро-турецьких загарбників. Саме ж місто переходило від одного феодала до іншого. У XVIII столітті власником став Лещинський, батько польського короля Станіслава Лещинського. Згодом ним володіли Скшинські, потім місто надовго перейшло до рук Петрушевських. Відомо, що 1835 року воно належало пані Петрушевській, а 1890 року – Ігнатію Петрушевському.

Перемиль непанський

Наприкінці XIX – на початку XX століть країною прокотилася хвиля селянських заворушень. Перемильські селяни вирішили теж не відставати, тому почали боротьбу за свої права. Влітку 1905 року тут теж був свій страйк – селяни відмовились працювати в маєтку, вимагаючи підвищення заробітної плати.

У селі і досі старожили кажуть, що селяни тоді прогнали пана, а його маєток розібрали, нібито, щоб він більше не повернувся сюди більше.

Релігійний Перемиль

Раніше Перемиль мав три церкви – храм святої Параскевії, дерев’яну, на кам’яному фундаменті, Покровську церкву, збудовану 1880 року на кошти парафіян та Різдво-Богородичну церкву с. Гумнища, яка була приписана до Покровської у 1892 році. При Різдво-Богородичній церкві існувало братство, а при Покровській церкві – з 1883 року діяла парафіяльна школа. У 1909 року в цій школі лютувала епідемія тифу. Також у 1885 році Перемиль мав католицьку каплицю.

Перемиль післявоєнний

До війни перемильці, в основному, були неписьменні. У церковно-парафіальній школі навчали переважно дітей із заможних сімей – приблизно тридцять осіб одночасно тут здобували освіту. У школі була одна класна кімнату та квартира для вчителя.

У роки Першої світової війни школа згоріла, нову відкрили уже після переходу села в 1921 році під володіння панської Польщі. Селяни змогли добитися відкриття її у 1925 році. Новий «центр освіти» розмістили в приміщенні власного житлового будинку Панаса Денисовича Мудрика.

шкаола

Житловий будинок Панаса Денисовича Мудрика, орендований у 1925-1927 рр. під Перемильську школу

У 1928 році діти перейшли навчатись у новозбудовану школу-п’ятирічку. Її вчителем і керівником був поляк Шиманський. Навчання здійснювали польською мовою. У 1939 році діти стали навчатися у спорудженій школі і двох кімнатах конфіскованого панського маєтку. Керували нею у довоєні і воєнні роки Михайло Панасюк з дружиною. У 1944 році діти спочатку навчались у дві зміни в школі і будинках місцевих жителів Григорія та Петра Пасічників. Згодом приміщення школи добудували, а у 1950 році звели ще один навчальний корпус. Школа на той час була уже семирічною, а з 1960 – року восьмирічною.

Тоді ж навчали доросле населення, щоб ліквідувати неписьменність. У 1966 році після закриття Гумнищенської початкової школи діти села Гумнище почали теж навчатись у Перемильській школі. З 1972 по 1984 роки школа розташовується в адміністративному приміщенні правління місцевого колгоспу. І вже аж у 1984 році збудували двоповерхове приміщення, де і відкрили середню школу. Перший випускний школа святкувала у 1986 році.

шк

shkola

Сучасна сільська школа

32152995

Сільські краєвиди

 

330f566eeebcf91a0e874ccf8dc744eb

Підготувала Мар’яна МЕТЕЛЬСЬКА

Автор статті: Мар'яна Метельська

0 Комментариев