Лучанам розповіли, як мандрувати Індією. ФОТО
Дикобрази та павичі на вулицях, готелі без гарячої води та майже повна відсутність Інтернету – ось така вона, загадкова Індія.
Скільки коштує життя в Індії, як розважатися та що можна побачити, – про це розповіла художниця, креативний дизайнер та просто смілива мандрівниця Мар’яна Микитюк, яка зимувала в нетуристичних регіонах цієї країни. Зустріч відбулась вчора, 16 січня, у Молодіжному центрі.
Дівчина разом зі своїм хлопцем була у цій екзотичній країні два місяці. Признається, що за цей час вспіла «випасти» зі своєї цивілізації і назад було доволі важко вливатися. Мар’яна радить тим, хто планує тривалі мандрівки, враховувати, що адаптація важка.
Мандрівниця призналась, що ніяк особливо не готувалися до мандрівки, хіба лише подивилися декілька серій «Світ навиворіт».
За словами Мар’яни, найбільше проблем було із житлом: іноді їм щастило і можна було знайти дуже дешевий варіант, а іноді платити величезну суму за житло із поганими умовами. Лучан зацікавило, як у Індії з Інтернетом. Виявляється, тим, хто захоче там подорожувати і працювати віддалено, це майже неможливо. Дівчина розповіла, що він там не просто повільний, а й ще й лімітований, здебільшого є лише у «мажорних» готелях. Та й навіть там де Інтернет є, його постійно вимикають: дівчина пригадує, як на день декілька раз доводилось нагадувати працівникам готелю, аби включили назад, то вони могли ще й прикидатися, що це проблеми із провайдером. Також у готелях, здебільшого, немає і гарячої води.
«А навіщо, тут що холодно», – дивувалися індуси на запитання про воду.
Із розваг в Індії найбільше поширене кіно: там усі знають своїх акторів, співають пісні із фільмів куди не підеш, танцюють. Культура алкоголю майже відсутня – індуси практично не п’ють та і самі алкогольні напої мало де можна знайти. Частенько їм траплялись заклиначі змій, різні «фокусники» із папугами: за певну плату папуга дістає карту із колоди, по якій передбачають майбутнє.
Смішно трішки, що тут рекламу досі малюють вручну: не раз бачили художника, який малював якогось політичного діяча на паркані. Здивувало також те, що тут часто можна зустріти людей, які й досі ототожнюють українців з жителями Радянського Союзу. Багато прихильників комуністичної партії.
«Можливо, вони й не знають, що Радянського Союзу більше немає», – пожартували відвідувачі.
Дуже часто до молодої пари підходили фотографуватися, виявляється нічого дивного для індусів: у них є повір’я – якщо сфотографуєшся з білою людиною, то тиждень пройде успішно. Взагалі, у них чим світліша шкіра, то тим краще. Там популярні засоби для відбілювання шкіри. Місцеві багатії дуже поважно ставляться до туристів – приймають за рівних, можливо, знову ж таки причина у світлій шкірі.
З їжею особливих проблем не було, оскільки дівчина вегетаріанка, а її хлопець надивившись на тутешні базари передумав куштувати там м’ясо. Отож, їли переважно рослинну їжу: особливо смачні та дешеві індійські фрукти. Смак зовсім не схожий на смак тих, що ми купуємо в Україні. Найбільше присмакував Мар’яні індійський чай на молоці. Дівчина призналась, що ще довго пила індійський чай в Україні, якого привезли з собою багато. Тепер коли він закінчився, вона ніяк не може звикнути до українського і п’є каву.
Особливо вражена мандрівниця від найпівденнішої точки країни – мису Каньякумарі. Сонце там заходить, ховаючись за океан, і сходить – випливаючи, мов з океану.
Мар’яна разом зі своїм хлопцем витратили 20 тисяч гривень на два місяці проживання в Індії та 1 100 доларів на квитки. На той час курс долара був 17 грн. Однак, мандрівниця впевнена, що це було варте цього. Країна, зі слів Мар’яни, абсолютна не подібна нічим на нашу, тому такі мандрівки варті того, аби дізнатися, наскільки наша планета різноманітна.
Автор статті: Мар'яна Метельська
