За рік війни росія зруйнувала 440 закладів освіти та пошкодила ще майже три тисячі
За рік війни росія зруйнувала в Україні 11% шкіл, а батьки переконані, що освітні втрати через війну матимуть вплив на майбутнє їхніх дітей
– результати дослідження
За даними МОН, станом на лютий 2023 року, в Україні повністю зруйновано 440 закладів освіти, ще 2711 пошкоджені. Майже половина з них – школи. Як цей рік повномасштабної війни вплинув на українські школи – дослідили благодійний фонд savED та аналітичний центр Cedos за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
Маючи на меті з’ясувати, як повномасштабна війна вплинула на доступ до загальної середньої освіти, зокрема у громадах, що перебували в зоні бойових дій або в окупації, та якими є потреби для відновлення цього доступу, наприкінці 2022 – на початку 2023 року ми провели кількісне національне репрезентативне опитування батьків школярів, а також провели інтерв’ю у громадах 3-х регіонів – Київської, Чернігівської та Харківської областей – та проаналізували вторинні дані,
– зазначив директор аналітичного центру Cedos Іван Вербицький.
Найбільша частка шкіл постраждала у Донецькій (67%), Харківській (43%) та Луганській (41%) областях. Разом постраждалі школи цих трьох областей становлять половину всіх пошкоджених і зруйнованих по країні.
За цей рік повномасштабної війни росія знищила або пошкодила 11% шкіл в Україні. Окрім втрат в освітній інфраструктурі, війна спричинила втрати й освітні. Учні пропускають заняття через повітряні тривоги, через відключення електроенергії, інтернету та мобільного зв’язку внаслідок обстрілів. Все це негативно впливає і на доступ до освіти як такої, і на її якість, і на елементарну можливість дітей соціалізуватись. 85% батьків вважають, що освітні втрати у знаннях і навичках, які виникли у дітей унаслідок пандемії та війни, матимуть вплив на їхню освіту та майбутнє,
– зазначила співзасновниця благодійного фонду savED, міністерка освіти і науки України 2019-2020 Анна Новосад.
Через війну більшість шкіл не можуть навчати дітей у звичному очному форматі. Станом на грудень 2022 року 36% шкіл чергували дистанційне й очне навчання, а ще 36% навчали дітей лише дистанційно. Зокрема, дистанційно працюють більшість шкіл у східних і південних областях країни.
Та незалежно від форми навчання, протягом цього року війни уроки регулярно переривалися і переносилися через повітряні тривоги і відключення електроенергії. Це означає втрату навчального часу та погіршення якості освіти, зокрема через те, що у шкільних укриттях вчителі часто не могли якісно продовжити навчальний процес.
З 24 лютого 2022 року до моменту підготовки звіту за результатами цього дослідження в Україні повітряні тривоги було оголошено 15 тисяч разів, середня тривалість – близько 1 години.
Під час дистанційного навчання обов’язковою умовою для дітей стає наявність гаджета і робочого місця. Для більшості дітей основним гаджетом для навчання є телефон або планшет, лише трохи більше третини учнів для навчання використовують ноутбук або стаціонарний комп’ютер, що може впливати на якість навчання, особливо якщо воно здійснюється в дистанційному форматі.
Водночас дистанційка вимагає від учнів більше часу на навчання вдома на додаток до відвідування уроків. 24% батьків зазначили, що їхній дитині важко зосередитися під час онлайн-занять. 24% дітей відчувають брак спілкування з однолітками. Особливо часто це спостерігається серед дітей, які навчаються онлайн, близько половини батьків з цієї групи вказують на цю проблему.
Війна вплинула і на емоційний стан дітей. 61% батьків вважає, що їхні діти мають симптоми стресу, такі як безсоння, тривогу, проблеми з концентрацією, проблеми зі спілкуванням з підлітками та вчителями. 42% батьків спостерігають у своїх дітей тривожність, ще 14% вважають, що їхні діти хвилюються часто або постійно.
Два роки пандемії COVID-19 та рік повномасштабної війни спричинили освітні втрати. 72% батьків вважають, що потрібні додаткові заходи для компенсації освітніх прогалин. Серед найбільш популярних заходів – додаткові заняття у школах, з репетиторами та опрацювання матеріалу самостійно / за допомогою родини. Проте і батьки здебільшого не підтримали ідею провести додатковий «реабілітаційний навчальний рік».
З повним звітом дослідження можна ознайомитись за посиланням.
Автор статті: Ірина Велігурська
