У прифронтовій зоні правоохоронці дбають про покинуті домівки. ФОТО
Сьогодні, 29 травня, поліцейські Волноваської оперативної зони спільно зі співробітниками обласного главку опечатують покинуті будинки, аби зберегти їх до повернення господарів. Також правоохоронці відвідали громадян, які мешкають поблизу лінії вогню у Гранітному,Чермалику та Павлополі. З початку бойових дій у цих селах загинуло 13 мирних жителів, 3 з них – діти, поранено 47 особи, з них 1 дитина.
Про це повідомляє прес-служба поліції України.
Два роки тому бойовики почали масовано наносити артудари по мирним українським населеним пунктам по всій лінії розмежування. У південному напрямку обстрілів особливо зазнали Павлопіль, Чермалик, Гранітне.
Терористи досі продовжують вести по ним вогонь, намагаючись розширити зону свого впливу. Покалічені долі, зруйноване житло, школи, згоріласельхозтехніка – у кожному селі є відмітини війни.
Багато жителів виїхали, рятуючись від обстрілів, але у всіх селищах під вогнем терористів продовжують жити та працювати люди, там залишаються сотні дітей. Ці люди потребують захисту.
Сьогодні, 29 травня, поліцейські завітали майже до кожного будинку, аби дізнатися, яка потрібна допомога та мати своєрідну розгорнуту карту жителів.
Чермалик. За 35 км від Волновахи, у прифронтовій зоні під ворожим вогнем живуть і працюють півтори тисячі місцевих жителів. Починаючи з серпня 2014 року до теперішнього часу в селі Чермалик загинуло двоє мирних мешканців та поранено 6 цивільних осіб (2 жінок та 4 чоловіків). На сьогоднішній день у селі пошкоджено близько 80 будинків.
Правоохоронці завітали до літньої подружньої пари, які розповіли що хату збудували своїми руками ще в 1963 році, але навіть не могли передбачити, що на старість років їх застане таке горе. 80-річна жінка зі своїм чоловіком розповіли, що у лютому минулого року дивом залишились живі: дивилися телевізор та за мить на подвір’я впало два снаряда. Вщент розлетілась літня кухня, повилітали вікна, впав дах. Родичі, почувши про горе, забрали сім’юдо міста Маріуполя. Як сказав 80-річний Валентин Іванович, що як би то не було, а до дому повернулися, їсти-то хочеться – треба готовитися до зими, садити та збирати врожай.
Гранітне. Розташоване за 50 км від Волновахи. Селище Гранітне постійно зазнає обстрілів з боку незаконних збройних формувань. З серпня 2014 року в селищі Гранітне загинуло 5 жителів, з яких 2 дітей (2010 та 2012 року народження), 2 жінки, 1 чоловік. Поранено 5 осіб – 3 чоловіків та 2 жінки.
На сьогоднішній день у селищі зруйнована або частково пошкоджена третина житлових будинків.
Селище, де до початку бойових дій налічувалося близько 4 тисяч мешканців, нині спорожніло, і люди продовжують виїжджати, рятуючись від обстрілів.
За даними місцевої сільради, за весь період проведення АТО снарядами бойовиків в селищі вбито 10 мирних жителів, 35 поранені, з них 3 дітей.
Правоохоронці завітали на вулицю Набережну – саме вона найбільше постраждала від обстрілів. Як розповіла 64-річна корінна мешканка, їхнє подвір’я накрило у серпні 2015 року – в огород потрапили три снаряда, також у двір, де повилітали вікна, та в господарчу будівлю, де померла домашня тварина. Сусіди повиїжджали, вулиця залишилась самотня та зруйнована.
Павлопіль. Село розташоване в 25 км на схід від Маріуполя. Починаючи з серпня 2014 року до теперішнього часу в селі Павлопіль загинула 1 людина (чоловік). Поранено 3 осіб – 1 чоловік та 2 жінки.
За словами голови селищної ради, за увесь час бойових дій кількість поранених сягає 6 осіб (4 чоловіка та 2 жінки).
На сьогодні у селі зруйновано 3 житлових будинки, пошкоджено близько 23. Постраждала школа, взимку було порушено газопостачання.
Про звуки війни та їх наслідки розповіла дільничному інспектору 82-річна місцева мешканка. Два роки тому вона знаходилась у будинку зі своїм 4-річним правнуком. Почувши дуже сильні вибухи, ледве встигла схватити дитину, як за долі секунди на них мало не впав дах. Після чого жінка переїхала до своєї доньки, але все-таки вирішила повернутися додому, так як прожила у Павлополі усе своє життя. Потрохи зі своїми рідними зробили ремонт та, як каже бабуся, «наступила весна – треба поратися на подвір’ї, садити овоча та фрукти, життя триває».
Жителі вдячні поліцейським, що відвідують їх та цікавляться їхнім життям. Завдяки підтримці поліцейських люди не залишаються сам на сам з проблемами та зі своїм горем, яке спричинила війна.
Автор статті: Мар'яна Метельська
