У Міністерстві освіти розповіли як виглядатиме формат ЗНО-2023
У Міністерстві освіти і науки розпочало планування проведення незалежного текстування для вступної компанії у 2023 році.
Як розповів профільний міністр Сергій Шкарлет як альтернативу ЗНО у МОН вбачають вдосконалення національного мультипредметного тесту.
ЗНО було і буде механізмом прозорого вступу до закладів вищої освіти. Однак в умовах воєнного стану існують перешкоди щодо його організації та проведення, а також неможливо охопити тестуванням потенційних вступників до українських ЗВО, які тимчасово перебувають за кордоном.
Безпекова складова та труднощі логістики не дозволяють МОН планувати проведення зовнішнього незалежного оцінювання у традиційному форматі,
– пояснив Шкарлет.
На відміну від НМТ-2022, у тестуванні будуть обов’язковий та додатковий блоки.
Обов’язковий блок складатиметься з 4 предметів:
- української мови;
- математики;
- історії України;
- іноземної мови (на вибір вступників будуть запропоновані англійська, французька, німецька та іспанська мови).
Учасники упродовж 90 хвилин виконуватимуть завдання з української мови та математики, а після короткої перерви ще 90 хвилин працюватимуть над завданнями з історії України та іноземної мови.
В окремий день вступники зможуть скласти додатковий блок НМТ з фізики, хімії чи біології, результатом якого можна буде замінити оцінку з історії України або іноземної мови. Тестування з додаткових предметів триватиме 75 хвилин.
Реєстрація для участі в НМТ планується у квітні, а тестування у червні – липні 2023 року в межах основної та додаткової сесій.
Для вступу у 2023 році можуть бути використані результати:
▪️НМТ 2023 року;
▪️НМТ 2022 року;
▪️ЗНО 2020-2021 років.
Шкарлет також наголосив, що змінити формат проведення вступних випробувань можливо лише після ухвалення відповідного Закону, що є компетенцією Верховної Ради України.
МОН надасть більше інформації після внесення законопроєкту на розгляд до парламенту та оприлюднить проєкт Порядку прийому на навчання до закладів вищої освіти в 2023 році для громадського обговорення.
Автор статті: Ірина Велігурська