У Луцьку руйнуються унікальні підземелля. ФОТО
Кілька років тому у Старому місті на вулиці Кафедральній, 13 під час археологічних розкопок були виявлені триярусні унікальні підземелля. Знахідки датуються 17 століттям. Міська влада віддала землю в оренду приватній особі, й хоча на ділянці планувалася масштабна забудова, та сьогодні територія цілком занедбана і склепіння поступово руйнується.
Про це пише Мая Голуб на сайті «CorruptUA.org».
У липні 2013 року, дозвіл на будівництво на цій території має громадянка Марія Поцілуй. За інформацією ЗМІ, вона є мамою народного депутата Сергія Мартиняка.
Нагадаємо, попри протести громадян, ще у 2007 році Луцька міська рада дала в оренду землю, де є історичні підземелля. Луцькрада затвердила проект землеустрою щодо відведення в оренду на п’ять років земельної ділянки майже 8 соток (0,077 га) для Марії Поцілуй. Згодом, згідно з рішенням Луцькради, Марія Поцілуй передала ділянку у суборенду ТзОВ «Луцькміськбуд» для будівництва та обслуговування житлово-офісного комплексу. Керівником фірми є Тихін Павлюк. Згідно проекту, забудовники планують освоїти три поверхи зверху і ще три поверхи внизу.
Раніше на цій території археологи знаходили цікаві речі. Зокрема, гаманець з срібними монетами, золоті обручки, посуд.
Мешканці, які живуть неподалік говорять, що ця територія приваблює й «чорних» археологів. Однак у Луцькому міському відділі УМВС України у Волинській області повідомили, що протягом 2012-2015 років скарг, звернень від громадян щодо діяльності «чорних» археологів у Старому місті (враховуючи вул. Кафедральна, 13 – авт.) не зареєстровано.
Підземелля на території Луцька повністю не досліджені. Про це говорять навіть відомі краєзнавці.
Дивлячись на фото 2013 року, можна зробити висновок, що тоді підземелля були у кращому стані. Це підтверджує й археолог.
Директор Дочірнього підприємства «Волинські старожитності» державного підприємства «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України Олексій Златогорський розповідає, щоб зберегти підземелля, треба орієнтовно до півмільйона гривень. Також потрібно створювати нову комісію.
«Існує кілька засобів збереження. Останнє, що ми пропонували Тихону Павлюку у 2013 році коштувало 70 тис. грн. Він відмовився. Нині наша пропозиція майже не дієва. За 2 роки верхні ряди перетворилися у труху», – зазначає він.
Олексій Златогорський вважає, що на території, де зараз ще є підземелля, має бути туристичний об’єкт, музей.
Востаннє археологічні розкопки проводились на цій території у 2013 році під керівництвом наукового співробітника ДП «Волинські старожитності» Михайла Вашети. Зараз він вже рік перебуває в зоні АТО.
Олексій Златогорський розповідає, що у 2015 році розкопки не планують проводити.
«Немає коштів, інтересу громади та й влади. Тим більше – забудовника», – коротко зазначив він.
Журналістам вдалося поспілкуватись із Тихоном Павлюком, щоправда телефонна розмова була дуже короткою. Тихін Павлюк, дізнавшись про тему розмови, переадресував всі питання Олексію Златогорському.
Зокрема журналістів цікавило питання: чому не була прийнята пропозиція щодо збереження історичного об’єкта у 2013 році? Павлюк уникнув прямої відповіді зазначивши, що «Все буде консервуватися. Все там добре буде».
На запитання, чи планує продовжувати оренду, бо вона скоро закінчується, Тихін Павлюк відповів: “Канєшно”.
Громадські активісти неодноразово піднімали питання збереження підземель на вулиці Кафедральній, 13 на сесіях міськради. Як пише Волинське агентство розслідувань, депутати Луцької міської ради планують «повернути місту» цю земельну ділянку. Також у виданні зазначають, що комісія міськради з питань міжнародного співробітництва, інформаційної політики, молоді, спорту та туризму пропонує «припинити громадянці Поцілуй Марії Павлівні право користування земельною ділянкою на вул. Кафедральній, 13 площею 0,0779 га, наданої на умовах оренди для будівництва та обслуговування житлово-офісного комплексу, у зв’язку із добровільною відмовою».
Директор державного історико-культурного заповідника у м. Луцьку Павло Рудецький повідомив, що згідно Наказу Управління культури і туризму Волинської облдержадміністрації № 160 від 26.11.2012 р. підвали та залишки забудови по вул. Кафедральній, 13 включені до переліку щойно виявлених пам’яток. Також у відповіді на запит зазначено, що «адміністрація заповідника вважає за необхідне повернути ділянку до її початкового вигляду: засипати котлован законсервувавши залишки підземної забудови, влаштувати сквер для огляду лучанами та гостями міста пам’яток заповідника».
Волинський краєзнавець, журналіст Олександр Котис вважає, що було б добре музеєфікувати об’єкт. Тоді можна було б оглядати підземелля під склом. «Там достатньо місця (де зараз просто вода – авт.), щоб зробити кілька сучасних музейних інсталяцій. Наприклад, як зроблено у підземеллі під Ринок у Кракові. Там є кілька 3D-проекцій структури пам’яток на скло», – говорить краєзнавець.
«Тут можна було б зробити музейну виставку про луцькі підземелля. Об’єкт однозначно не можна просто так забудовувати, бо він має великий потенціал з точки зору популяризації історії для лучан, так і для туризму», – вважає Олександр Котис.
Люди, які живуть у Старому місті кажуть, що хотіли б мати доступ до підвалин. Та й відповідно до статті 12 Закону України «Про охорону культурної спадщини», правовий режим земель історико-культурного призначення передбачає не тільки охорону пам’яток культури, але й організацію вільного доступу відвідувачів для ознайомлення з такими пам’ятками. Але зараз територія закрита для туристів. За парканом крізь щілини видно здебільшого бур’яни та сміття.
Крім того люди побоюються, що через близьку відстань потенційного будівництва до їхніх домівок, в стінах осель можуть з’явитися тріщини.
Лучани скаржаться, що пам’ятку руйнують й підводні води. «Сирість руйнує підземелля. Хай би спеціалісти зберегли… Не варто там нічого будувати», – каже Людмила Іванівна, яку ми зустріли біля історико-культурного заповідника.
«Якщо забудують офісний центр, то підземелля буде закрите для людей назавжди. Хай би були підземелля. Тут хочуть все зруйнувати. Тут зараз спеціально не роблять нічого», – додає лучанин Віктор і просить не називати його прізвище у матеріалі.
У статті 24 Закону України «Про охорону культурної спадщини» зазначається, що «використання пам’ятки повинно здійснюватися відповідно до режимів використання, встановлених органами охорони культурної спадщини, у спосіб, що потребує якнайменших змін і доповнень пам’ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо. Забороняється змінювати призначення пам’ятки, її частин та елементів, робити написи, позначки на ній, на її території та в її охоронній зоні без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини».
Автор статті: Олег Горох
