У Луцьку попрощалися з загиблим Героєм Георгієм Ольховським
У Луцьку провели в останню дорогу загиблого військовослужбовця, старшого лейтенанта Георгія Ольховського, який загинув у ніч на 23 серпня від ворожої кулі снайпера на Луганщині. Скорботні заходи відбулися сьогодні, 26 серпня, – повідомляє Інформаційне агенство ВолиньPost.
Заупокійне богослужіння відбулося у Свято-Троїцькому кафедральному соборі.
Владика Михаїл у промові після молитви сказав: «Наш Герой сьогодні зібрав усіх наш і вчергове звертається до нашого серця, нашого розуму. Бо він казав: «Я ще повернуся в український Крим. Адже звідти він був родом. Ви тільки вдумайтеся в ці слова… Кращих Господь кличе швидше на небо, вони виконують свою місію блискавично. Герої для нас ніколи не помруть». Священнослужитель зауважив, що ми повинні бути єдині у своєму прагненні здобути мир.
На Театральному майдані, де після богослужіння відбулася громадська панахида, зібралося чимало людей.
Попрощатися з Георгієм Ольховським прийшли його рідні, друзі, знайомі, побратими, а також ті, хто відчував обов’язок, схиливши голову, подякувати Героєві за те, що власним життям відстоював наш мир.
На початку громадської панахиди пам’ять про Героя вшанували хвилиною мовчання.
Командир 128 окремої гірсько-штурмової бригади, полковник Сергій Собко розповів, що близько познайомився з Георгієм рік тому.
Тоді, коли він приймав у своє підпорядкування роту 15-го гірсько-піхотного батальйону. З того часу він завжди зустрічав побратима з посмішкою.
«Той день і наступні дні, коли ми зустрічалися з ним, він зустрів мене своєю посмішкою. Дуже рідко вона залишала його вуста. Він залишиться назавжди в моїй пам’яті професійним офіцером, грамотним командиром. Він дуже швидко здобув повагу себе командирів і підпорядкованого особового складу. Його поважали, його любили всі. Він став, незважаючи на юний вік, дійсно батьком для всіх людей в роті. В нього залишилося багато незавершених справ, які ми разом, воїни, заради нього маємо завершити. Важкий біль стискає груди близьких. Юрій, ти завжди залишишся у нашій пам’яті і в наших серцях справжнім офіцером, справжнім командиром, справжнім лідером. А головне – справжньою прекрасною і світлою людино. Друже, спочивай з миром. І востаннє для тебе: слава Україні!», – висловився побратим.
Під час громадської панахиди секретар Луцькради Григорій Пустовіт передав дружині загиблого нагороду – орден Богдана Хмельницького третього ступеня, яка знайшла свого Героя якраз у день його смерті – 23 серпня.
Після спільного виконання державного Гімну України скорботна хода з тілом Георгія Ольховського вирушила від Театрального майдану проспектом Волі до гімназії № 4. Звідти ж тіло загиблого бійця доправили на міське кладовище у селі Гаразджа, де похоронили на Алеї почесних поховань.
Автор статті: Валентина Тиненська
