У Луцьку обговорили, яким буде місто у 2030 році
Чи зможе Луцьк стати туристичним центром? Які перспективи у співробітництва територіальних громад міста та прилеглих районів? Як побудувати інноваційну економіку в Луцьку? Відповіді на ці питання шукали та знайшли учасники Публічних обговорення ключових напрямків «Стратегії Луцька – 2030». Результатом спільної роботи стали напрацювання конкретних проектів, які будуть реалізовані громадянами за всебічного сприяння міської ради Луцька.
22 квітня 2017 р. в рамках проекту Публічна Політика Громадянської Платформи Нова Країна, згідно з планом дій, що був закріплений у меморандумі, що був підписаний між ГП Нова Країна та керівництвом міста, відбулись Публічні обговорення ключових напрямків «Стратегії Луцька – 2030». Подія стала продовженням Стратегічної Сесії, що відбулась 28 травня 2016 р., — інформують організатори.
Обговорення були проведені завдяки співпраці з міською радою м. Луцьк та при підтримці ГО «Агенція регіонального розвитку», групи компаній «Модерн Експо», Волинського ВП «Центру розвитку місцевого самоврядування».
В заході взяли участь:
секретар Луцької міської ради Ігор Поліщук,
керівник проекту Публічна Політика Олена Горб,
координатор процесу розробки стратегії міста Луцьк Петро Гоцалюк.
За результатами стратегічної сесії в форматі «світового кафе» учасники обговорили 5 ключових напрямків розвитку міста:
– розвиток людського капіталу
– розбудова інноваційної економіки
– Луцьк – центр культурно-історичного та ділового туризму
– Комфорт та енергоефективність: розвиток міської інфраструктури
– Міжмуніципальне співробітництва
Секретар міської ради Луцька Ігор Поліщук зазначив: «Ми очікуємо, що співпраця з ГО «ВГП Нова Країна» та участь в проекті «Публічна Політика» дасть можливість максимально врахувати інтереси різних верств населення Луцька при розробці стратегії. Звісно, нам, як представникам міської влади важливо, щоб місто було привабливим для ведення бізнесу та цікавим для інвесторів – адже наше завдання наповнювати міський бюджет податками, щоб в повній мірі забезпечувати видатки. Разом з тим, місто – це спільний «дім» для всіх лучан і кожен має почувати себе в місті комфортно. Луцьк близько до кордону, це для нас і можливість, з одного боку, і загроза. Вже на етапі аналізу ситуації ми побачили, що більше 23% лучан планує емігрувати, тому нам потрібно знайти аргументи перш за все для молоді – чому саме в Луцьку варто жити, працювати, створювати сім’ю».
Керівник проекту «Публічна Політика», ГО «Всеукраїнська Громадянська Платформа Нова Країна» Олена Горб розповіла: «У майбутньому та вже сьогодні ми побачимо надзвичайно гостру конкуренцію міст. За людей з мізками, які володіють необхідними компетенціями, мають креативне мислення та вміють ефективно співпрацювати. За бізнес, який генерує високу додану вартість, за рахунок інновацій. За кошти інвесторів та грантові кошти фондів на проекти. Ми побачимо, як одні міста вириватимуться в лідери, а інші будуть пасти задніх, втрачати можливості, з них будуть втікати бізнеси та кваліфіковані працівники, особливо молодь. Як в цій ситуації Луцьку опинитися в компанії успішних міст? Я знаю тільки один спосіб – потрібно зрозуміти глобальні тенденції змін, які неминучі в майбутньому, сформувати стратегію на основі конкурентних переваг, концентруватися на своїх сильних сторонах, а з проблемами та слабкостями працювати і наполегливо йти до поставленої мети. Потрібно об’єднувати зусилля – громади, бізнесу, влади. Треба визнати, що сьогодні частина часу, зусиль та ресурсів влади та громади витрачається на збалансування протиріч, а не на роботу з розвитку міста. А ще – розвиток міста це складна робота, яка вимагає наявності знань та компетенцій, і їх не вистачає – і громадськості і представникам місцевої влади, ми не маємо такого досвіду в застосуванні проектного підходу до розвитку міста, які ті ж поляки у яких навіть проектних менеджерів на душу населення в десятки разів більше, ніж у нас. Ми запропонували Луцьку долучитися до проекту «Публічна політика» в ході якого будемо допомагати в розробці стратегії міста та в підготовці проектів, а також будемо організовувати потрібне навчання, готувати майбутніх проектних менеджерів для міста».
На думку Олени «В умовах децентралізації, коли нарешті міста самостійно розпоряджаються більшою часткою коштів, які згенерували за рахунок податків, ті українські міста, які будуть мати чітку стратегію розвитку та фахівців, які вміють якісно розробляти проекти, отримають суттєві переваги в залученні ресурсів для розвитку, зокрема міжнародні чи вітчизняні банківські установи та фонди або ДФРР (державний фонд регіонального розвитку) надаватимуть таким містам фінансові ресурси легше та швидше під конкретні проекти в рамках реалізації стратегій».
Довідка: Головною метою Проекта «Публічна Політика» є активне залучення громади та місцевого бізнесу до розробки стратегії та проектів розвитку міста. До проекту «Публічна Політика» на першому етапі залучені три міста України – Луцьк, Житомир та Чернігів. Міста обиралися за декількома критеріями. Головним з яких було розуміння на рівні міського голови та керівництва міста важливості активного залучення громади та місцевого бізнесу до формування стратегічних напрямків та проектів розвитку міста і готовність віддати роль модератора в цьому процесі експертам Нової Країни.
Громадянська Платформа Нова Країна – це громадська організація, яка почалася з проекту розробки Візії майбутнього України ще за часів Майдану. За декілька років роботи сформувалися проекті групи, які працюють над розробкою та впровадженням реформ у різних сферах державної політики (Ліберальна податкова реформа, реформа держслужби, реформа освіти та ін.). Окремий напрямок, який в організації очолює Олена Горб – це робота з містами та громадами над розробкою місцевих стратегій та проектів, насамперед – активне залучення громадськості до участі в прийнятті рішень щодо розвитку міста чи громади. За 2 роки до співпраці долучилися більше 30 громад, більше 4000 активістів взяли участь у заходах Нової Країни (форуми, стратегічні та проектні сесії, навчання), разом вони згенерували більше 400 проектів, близько 10% яких доведено до стадії впровадження.
Автор статті: Наталя Хвесик
