“Творець” пам’ятника Кузьмі у Луцьку каже, що його “спотворили” працівники цеху

news
Перший в Україні пам’ятник Кузьмі Скрябіну, який днями відкрили на території «Сіті Парку», що на проспекті Волі в Луцьку, спровокував хвилю дискусій. 

Про це пише Слово Волині.
Уже кілька днів користувачі соціальних мереж не замовкають з приводу того, що скульптура мало схожа на кумира сотень українців Андрія Кузьменка. Понад те, деякі лучани, знайомі з творчістю автора бронзового монумента Ірини Дацюк, нарікають на неймовірну подібність до іншої роботи мисткині – скульптури поета Костя Шишка.
Подію коментують відомі українці. Зокрема, журналіст і письменник Юрій Макаров на своїй сторінці у «Фейсбуці» написав ось що: «Кажуть: «Не узагальнюй». Але як тут не узагальнювати?! Хтось може згадати бодай один новий пам’ятник за останні, скажімо, десять років, за який не соромно? І питання навздогін: чому сучасний
вітчизняний живопис перебуває на досить пристойному рівні в середньому по палаті, а в окремих випадках просто розкішний, а вітчизняна скульптура в її доступних зразках нижче плінтуса? Це проблема смаку спонсорів і місцевих рад чи це так звичка ваяти Лєніна підкузьмила? Чи, може, я чогось не знаю».
«Слово Волині» поцікавилося думками мистецтвознавця Зої Навроцької та авторки пам’ятника Ірини Дацюк.
Зоя НАВРОЦЬКА, мистецтвознавець, заслужений працівник культури України:
– Це ще гірше, ніж я очікувала. Ця людина (скульптор Ірина Дацюк. – Авт.) засмітила Луцьк своїми малограмотними, малоталановитими і непрофесійними творами. А наше суспільство навіть не знає, яка та скульптура має бути. Чогось мистецького від цього пам’ятника я не чекала.  У нас торжествувати мистецтво скульптури не буде, поки такі, як Ірина Дацюк, відчиняють двері владних кабінетів, залазять у кишені заможних людей, які через неуцтво й несмак довіряють їй обличчя міста. Живопис і музику маємо, тоді як зі скульптурою дуже не щастить. Одна річ, якби ти це в себе на городі ставив. А це ж обличчя міста!
Ірини ДАЦЮК, скульптор:  
– Для мене це був шок, коли подивилася на те обличчя.  На всіх етапах роботи скульптора пам’ятник погоджували з сім’єю співака, а технічні працівники цеху у Львові на свій лад його відкоригували. В мене руки-ноги затряслись, відняло мову…  Не можна було таке відкривати! До бронзи я, відверто кажучи, доступу не маю. Це вже працюють спеціалісти з відливання. Чому їм захотілося «підправити» обличчя – я не знаю. Обличчя було зовсім не таке, там поворот інший. На мою думку, доречніше було б поставити камінь і написати, що через деякий час тут встановлять пам’ятник. У європейських країнах роблять так: виконують ескізний варіант, приміряють до місця за розміром, поворотом. Але навіть в ескізному варіанті робітники не мають права  «вдосконалювати» роботу спеціалістів.
Пам’ятник Кузьмі ще не готовий. Він буде зовсім інший. Наразі це ескізний варіант, бо  треба було щось до Дня музики поставити, показати. Той, над яким зараз працюємо, створюється під пильним оком мами і родини. Тому заспокойте фанів і фанаток –  все буде нормально. Я бажаю їм доброго здоров’я і щиро вдячна, що вони реагують на мистецькі заходи. І що вони – хороші захисники свого кумира. У мене на душі те саме, що й  у них. І не тільки стосовно Скрябіна, а й щодо мистецтва загалом.

Автор статті: Олег Горох

0 Комментариев