ТОП-10 популістських заяв українського уряду. ІНФОГРАФІКА
12 вересня 2017 року в прес-центрі «УНІАН» (Хрещатик, 4) відбулася прес-конференція аналітичного порталу «Слово іділо», присвячена різноманітним обіцянкам членів Кабінету Міністрів України. Інформація була представлена політичними експертами Валентином Гладких і Олександром Москалюком, а також аналітиком порталу «Слово і діло» Віктором Гаврилюком.
Розпочинаючи прес-конференцію, політичний експерт Валентин Гладких згадав про цитату прем’єр-міністра Володимира Гройсмана стосовно популізму в політиці уряду: «Політика Уряду буде абсолютно реалістичною. Ми – антипопулісти. Ми не будемо приймати жодних рішень, які будуть шкодити українській державі, державності і людям. Ми не сприймаємо жодної популістської риторики».
Експерт зазначив, що ця заява прем’єра не витримує критики, й показав відео з популістичними обіцянками глави Кабміну та членів уряду.
При цьому Гладких озвучив основні критерії визначення популістичних обіцянок. За словами експерта, такі обіцянки даються виходячи з очікувань виборців, без урахування реальної можливості їх виконати.
Він зазначив, що популістичні обіцянки не містять конкретних критеріїв, за якими можна було б перевірити, виконані вони чи ні, не прив’язані до конкретних термінів виконання або не стосуються безпосередніх повноважень політика.
Своєю чергою, аналітик «Слова і Дела» Віктор Гаврилюк озвучив десять найяскравіших популістичних обіцянок прем’єра та уряду. Серед них обіцянка прем’єра знизити смертність українців від серцево-судинних захворювань, обіцянку голови Міненерго Ігоря Насалика про те, що після закриття шахт люди не залишаться без роботи, та загальні для Гройсмана та віце-прем’єра Володимира Кістіона обіцянки за кілька років привести дороги в нормальний стан.
«На превеликий жаль, попри свою постійну й слушну критику популізму та популістів, Володимир Гройсман та члени його Кабміну, як показує наш аналіз, самі також заражені цією бацилою. Єдине, що дає підстави для оптимізму, – те, що зростає усвідомлення згубності популізму для суспільства, а отже, й необхідності позбавлятися цієї зарази. Як би там не було, але ми мусимо допомогти нашим можновладцям вилікуватися від хвороби популізму», – підсумував Гладких.
Автор статті: Iryna Hupalo
