Спекотне літо 2026: синоптики та кліматологи попереджають про вплив супер-Ель-Ніньйо
Синоптики та кліматологи оновили прогноз на літо 2026 року і попереджають про можливу аномальну спеку в багатьох країнах світу, зокрема і в Україні. Нові дані міжнародних моделей ECMWF та UKMO свідчать про посилення кліматичного явища Ель-Ніньйо, яке може суттєво вплинути на температуру та кількість опадів.
Що прогнозують кліматичні моделі на літо 2026 року
За даними оновлених прогнозів, тепла фаза Ель-Ніньйо розвивається швидше та інтенсивніше, ніж очікувалося раніше. Фахівці зазначають, що кліматичне явище може досягти рівня так званого «супер-Ель-Ніньйо».
Однією з причин таких змін називають потужну океанічну хвилю Кельвіна, яка останніми тижнями посилилася у Тихому океані. Вчені повідомляють, що температура океанічних вод у деяких районах уже перевищує норму приблизно на 8 градусів.
Ель-Ніньйо — це кліматичне явище, під час якого відбувається потепління поверхневих вод у центральній та східній частині Тихого океану. Воно впливає на погодні процеси у світі та може спричиняти:
- тривалі хвилі спеки;
- посухи;
- повені;
- зміну траєкторій циклонів і штормів;
- аномальні опади в окремих регіонах.
Згідно з прогнозами ECMWF, температура влітку 2026 року буде вищою за норму у значній частині Європи. Найбільше потепління очікують у південних, центральних та частково північних регіонах континенту.
Кліматологи також прогнозують дефіцит опадів у деяких районах Центральної Європи, що може підвищити ризик посухи.
Для України це може означати:
- тривалі періоди спеки;
- зростання температурних рекордів;
- дефіцит вологи у ґрунті;
- підвищене навантаження на енергосистему;
- ризики для сільського господарства.
У Волинській області та Луцьку наслідки спекотного літа можуть проявитися у збільшенні споживання води та електроенергії, а також у складніших умовах для вирощування сільськогосподарських культур.
Водночас синоптики наголошують, що довгострокові прогнози ще можуть коригуватися залежно від розвитку атмосферних процесів у найближчі місяці.
Автор статті: Сергій Шагоферов
