Скільки іноземців із «ризикових» країн офіційно працює на Волині
На Волині з початку 2026 року оформили майже сотню дозволів на працевлаштування іноземців. Найчастіше йдеться про робітників із країн Азії, яких залучають переважно до виробничої сфери через дефіцит кадрів.
Як повідомили у Волинському обласному центрі зайнятості, за період із 1 січня по 10 травня 2026 року в області видали 95 дозволів на застосування праці іноземців та осіб без громадянства. Із них 86 залишаються чинними, ще 9 — припинені або не були продовжені.
У яких сферах працюють іноземці
Найбільше дозволів стосується переробної промисловості. Саме ця галузь нині найбільше відчуває нестачу працівників.
Загалом іноземців працевлаштовували у таких сферах:
- переробна промисловість — 69 дозволів;
- адміністративне та допоміжне обслуговування — 11;
- сільське господарство — 6;
- торгівля та ремонт транспорту — 4;
- будівництво — 2;
- готельно-ресторанний бізнес — 2;
- транспорт і логістика — 1.
У сферах освіти, медицини, фінансів чи енергетики випадки працевлаштування іноземців майже не фіксували.
Які країни лідирують за кількістю працівників
Найбільше дозволів на Волині отримали громадяни Індії та Бангладешу.
Статистика виглядає так:
- Індія — 34 дозволи;
- Бангладеш — 30;
- Узбекистан — 7;
- Пакистан — 6;
- Туреччина — 4.
Також дозволи видавали громадянам Китаю, Азербайджану, Бельгії, Непалу, Молдови, Словаччини, Німеччини та Колумбії.
У центрі зайнятості наголошують, що залучення іноземної робочої сили на Волині не має масового характеру. Йдеться переважно про точкове закриття вакансій у виробничих і сервісних галузях.
Чому держава переглядає підхід до працевлаштування іноземців
На тлі дефіциту кадрів в Україні держава розглядає можливість зміни підходів до працевлаштування громадян із так званих «ризикових» країн. Після наради щодо розширення співпраці з африканськими державами профільні органи отримали доручення переглянути відповідні списки.
Водночас у службі зайнятості підкреслюють, що пріоритетом ринку праці залишається працевлаштування українців. Саме на це спрямовані програми підтримки молоді, ветеранів, внутрішньо переміщених осіб та людей старшого віку.
Автор статті: Сергій Шагоферов
