Що робити, якщо дитина погано їсть: поради для батьків
Відмова дитини від їжі часто викликає занепокоєння у батьків. Проте в багатьох випадках це не свідчить про проблеми зі здоров’ям, а може бути пов’язано з перевагою до певних продуктів. Ось декілька порад, які допоможуть впоратися з цією ситуацією.
Уникайте радикальних змін у харчуванні
Спробуйте урізноманітнити раціон вашої дитини, уникаючи радикальних змін. Якщо малюк не розуміє або не приймає змін у харчуванні, він може відмовитися їсти на знак протесту. У такому разі поясніть, які овочі корисні і чому важливо їх вживати, але не змушуйте. Спробуйте їсти разом з дитиною або просто посидьте поруч.
Проявляйте терпіння
Розумійте, що дитина може їсти не так часто або багато, як вам би хотілося. Поясніть їй, чому правильне харчування важливе для її розвитку. Якщо надати процесу прийому їжі грайливого характеру, дитина може знайти в ньому новий інтерес. Наприклад, задавайте питання про продукти, їхнє походження, колір тощо.
Якщо це не допомагає, спробуйте спокійно поговорити з дитиною та попросіть пояснити причину відмови від їжі. Можливо, дитину щось турбує.
Адаптуйте харчування до індивідуальних потреб
Пам’ятайте, що потреби вашої дитини у харчуванні можуть відрізнятися від ваших. Іноді батьки пропонують дітям на 30-40% більше їжі, ніж вони можуть з’їсти. Тому, якщо дитина каже, що більше не голодна, навіть якщо тарілка ще наполовину повна, це може свідчити про надмірну кількість їжі.
Не драматизуйте відмову від їжі
Не варто драматизувати ситуацію, якщо дитина не хоче їсти. Це не означає, що ви поганий батько або мати. Відмова від їжі є досить поширеною серед дітей на різних етапах їхнього життя. Головне — зберігайте довіру та спокій.
Зверніться до фахівців
У деяких випадках діти можуть відмовлятися від їжі через хворобу або стрес. Наприклад, інфекції можуть спричинити зниження апетиту. Якщо є підозри, що дитину щось турбує або ви маєте сумніви щодо її здоров’я, не соромтеся звертатися до лікаря або психолога. Це допоможе вам знайти рішення, адаптоване до вашої ситуації, та знизити рівень занепокоєння.
Автор статті: Сергій Шагоферов
