Розвідник з Луцька розробив програмне забезпечення для визначення місцезнаходження російського окупанта

news

Артилерійський розвідник з Луцька Юрій Моклиця разом з колегами розробив програмне забезпечення для визначення місцезнаходження ворожих цілей, тим самим полегшив завдання бойовим побратимам.

Розробка розвідника депутата Луцької міськради Юрія Моклиці комплекс “Сова” допомогає українським військовим не просто побачити, а точно визначити координати ворожих вогневих точок на лінії фронту

До лав ЗСУ Юрій Моклиця – депутат Луцької міської ради – став в перші дні повномасштабного вторгнення, до того не мав жодного відношення до армії, навіть строкову службу не проходив. Однак цивільні знання та навички дали йому можливість бути корисним як артилерійський розвідник.

Про це він розповів розповів виданню “Телеграф”

Я ніколи не хотів і не планував воювати, і участь у війні – це найгірший сценарій, який для мене можливий, та якщо вже так сталося, що росія напала, то треба було рятувати себе, родину, країн.

До військкомату я прийшов в останні дні лютого 2022-го року, а 1 березня вже був у 184-му навчальному центрі у Старичах. Там мені сказали, що буду вчитися на старшину роти, бо що ще з мене може вийти, якщо я не служив, не стріляв, не воював. Така логіка була в того майора чи підполковника, який вирішував, хто і чим може займатися у війську,

– розповідає Юрій.

Та перспектива відповідати лише за дисципліну і внутрішній порядок у підрозділі, дбати про належне використання майна роти, стан пожежної безпеки тощо Юрія не дуже тішила. Він прагнув потрапити на передову.

З цими обов’язками я, звичайно, міг впоратися, бо працював чиновником на різних посадах і міг організувати будь-який процес. Та я прагнув потрапити до розвідки, це було набагато цікавіше для мене з точки зору особистісного розвитку та корисності для ЗСУ, бо саме в цьому для мене полягала основна мотивація долучитись до армі.

Річ у тому, що я географ за освітою, маю значний досвід у спортивному орієнтуванні, брав участь у численних змаганнях, знаюся на топографії, геодезії. Тобто мав не тільки теоретичні знання, а й велику практику, хай і в якості хобі. І я розумів, що все це мені може допомогти на фронті, бо для розвідки як раз дуже важливе просторове розуміння, вміння користуватися картами, компасом, а також пояснити й розказати, де знаходиться той чи інший об’єкт, перевести отримані дані з одного формату в інший. Те, що я врешті-решт потрапив до артилерійської розвідки – це випадковість, бо на момент розподілення я ще не розрізняв, її різновиди, то де була вакансія, туди мене і поставили,

Юрій згадує, що як тільки дізнався, де служитиме далі, а він потрапив до складу 4-ї окремої танкової бригади, проконсультувався з колегами-географами та спеціалістами в орієнтуванні, накачав собі карт на телефон, щоб мати хоч якусь базу на перший час.

Компас, карта і бусоль – це база, але і сучасні технології на передовій вкрай потрібні

Я далекий від військової справи, але був певний, що мій досвід буде корисним, – додає Юрій. – Ще на початку я якось спілкувався з одним молодим лейтенантом, випускником академії та кажу йому: “Компас, карта, бусолі – це все дуже добре, але до чого вони зараз, коли є стільки нових технологій”. А він мені пояснив: “Так, їх існує безліч, але уяви собі, що працює ворожий РЕБ (засоби радіоелектронної боротьби), який глушить буквально все. Ти навіть своє місцеположення не зможеш визначити, бо без сигналу супутника не працюватиме та ж система GPS. І в такий момент як раз в пригоді буде компас, карта, бінокль і ти зможеш продовжувати або вести розвідку, або переміщатися, шукаючи більш вигідну позицію”.

Автор статті: Ірина Велігурська

0 Комментариев