Робити з-під Палиці: «Укроп» формує більшість у Волиньраді

news

Джерело: Робити з-під Палиці: «Укроп» формує більшість у Волиньраді

Перше засідання сесії Волинської облради довело, що найбільша фракція «Укропу» зуміла сформувати принаймні ситуативну більшість та почати протистояння із пропрезидентською «Солідарністю». Фактично всі три перші рішення ради прийняли на користь команди Ігоря Палиці, а не так, як пропонував лідер порошенківців у раді Володимир Бондар.

Нагадаємо, у результаті виборів голови Волинської облради 26 листопада за Володимира Бондаря проголосували 25 депутатів, а за Ігоря Палицю – 39.

ЗАМІСТЬ ГУНЧИКА ЧЕРЕЗ ЛУЦЕНКА?

Такому результату передували чимало переговорів. Так, журналісти «Громадського. Волинь» навіть «підловили» Бондаря у Києві біля Верховної Ради. Тоді він фактично зізнався, що їздив у столицю, щоб проводити консультації: «Є багато людей, з якими треба проводити консультації. Ви знаєте, що ситуація така зараз, що створюються місцеві структури, місцеві коаліції. Безперечно, робота ведеться не тільки на рівні області, а й на рівні Києва. Тому я тут зустрічаюся із колегами, отримуємо якісь рекомендації, можливо, бачення, як цю всю роботу будувати».

Ймовірно, у Верховну Раду Володимир Бондар ходив до свого друга та лідера парламентської фракції БПП-«Солідарність» Юрія Луценка. Адже між ними досі досить тісні зв’язки. Зокрема під час передвиборчого візиту Луценка на Волинь 16 жовтня його зустрічали не тільки лідери «Солідарності» Роман Романюк та Євгеній Ткачук, а й Бондар разом із Віктором Швидким.

Щоправда, предметом переговорів Луценка із Бондарем могла бути не тільки посада голови облради, а й навіть посада голови ОДА. Як повідомляють джерела ВАР, Бондар – один із претендентів на крісло Володимира Гунчика. А про відставку останнього після не надто високого результату «Солідарності» на Волині заговорили вже не тільки опоненти із «Укропу».

Так, 25 листопада нардеп Ігор Гузь із трибуни Верховної Ради поставив ультиматум – звільнення Гунчика впродовж тижня: «Хочу звернутися до президента, вимагаю від вас звільнити голову Волинської облдержадміністрації Володимира Гунчика. За понад рік його роботи у нас страшна проблема з бурштином, скоро бурштинові республіки будуть створені. Є питання: чи ця людина не в темі бурштину, чи не в долі».

Натомість Гунчик 26 жовтня оприлюднив відповідь, де заявив, що причина нападок Гузя – відсутність допомоги у обранні головою Любомьської райради Ігоря Торби. Нагадаємо, раніше Гузь заявляв, що Торбу звільнили із посади голови Любомльської РДА «з політичних мотивів».

«Історія досить банальна – «Народний фронт» програв на всіх фронтах вибори як тільки міг і разом з тим підставив БПП», – розпочав Гунчик. Останньо краплею, за його словами, став Любомльський район, де кандидатом в райраду за особистим проханням Гузя поставили Ігоря Торбу. А після виборів, каже голова ОДА, Гузь почав вимагати, щоб Торба був головою районної ради. Але після розгляду питання «ніяк не виходило, щоб Торба був головою».

Проте які б не були мотиви Гузя, його публічна заява вдарила по позиціях Гунчика. А програш «Солідарності» у боротьбі за крісло голови облради став ще одним ударом. За таких умов саме другі Юрія Луценка Володимир Бондар може стати головним порошенківцем Волині.

РАДА ПО-УКРОПІВСЬКИ

А поки тривають розбори між провладними «Солідарністю» та «Народним фронтом», Ігорю Палиці вдалося домовитися із більшістю фракцій облради та залишити пропрезидентську партію в опозиції. Для нього питання обрання головою облради було досить принциповим, адже перед виборами волиянн навіть закликали голосувати за укропівців, що Палицю обрали головою.

А ще опозиціонерами залишаються депутати із «Нашого краю». Під час виборчої кампанії Ігор Палиця любив розповідати, як працював головою Одеської ОДА та отримував від СБУ листи з вимогою придушити сепаратистську партію «Наш край» у Бесарабії, яку нібито створили за гроші поплічника Януковича Юри Єнакіївського. Тому співпрацювати із «краянами» після таких заяв йому було б не зовсім зручно. Тим більше їх голоси Палиці не надто і потрібні.

Зважаючи на позицію голови обласного осередку Володимира Кучера, принаймні поки союзником «Укропу» в раді є Радикальна партія. А це 17+6=23 голоси. Для створення ситуативної більшості у команди Палиці залишаються 12 голосів «Батьківщини» та 7 голосів «Свободи».

Зрозуміло, що жодна із цих сил публічно не декларує бажання «працювати із олігархами». Проте своє спільне голосування кожна із може виправдати тим, що в раді треба забути про політичні інтереси та працювати для громади. А проводити рішення у сесійній залі кожній із них буде легше разом із «Укропом» та РПЛ, ніж із «Солідарністю» та «Нашим краєм» (13+4=17 голосів).

12309212_1663236487288503_1299300414_n12305797_1663236537288498_1707023568_n

До того ж за підсумками голосування «Свобода» та «Батьківщина» отримали свої заступників. Раніше білосердечні заявляли, що мають свого кандидата на посаду голови облради – Романа Карпюка. У підсумку він став лише заступником, а свободівець Олександра Пирожик – першим заступником. Обох підтримали 47 депутатів.

До слова, Володимир Бондар пропонував обирати лише одного заступника для економії. Мовляв, депутатів стало менше (не 80, а 64). Але його пропозицію підтримали лише 20 депутатів. Натомість Палиця заявив, що відмовляється від зарплати для економії.

Поки не задекларувала свою позицію у Волиньраді «Самопоміч» (5 депутатів). Якщо у Луцькій міській раді їм вдалося домовитися із міським головою Миколою Романюком заради обрання секретарем Ради Юлії Вусенко, у облраді політсила може залишитися осторонь обох коаліцій. Депутати Костянтин Зінкевич та Олексій Панасюк із Володимира-Волинського вже не перший рік «воюють» зі тамтешнім міським головою Петро Саганюком, що нині представляє «Солідарність». Проте і прихильність до «Укропу» ця політ сила поки не демонструє.

P.S. Луцькій міській раді Миколі Романюку вдалося об’єднати ситуативну більшість навколо себе та залишити укропівців в опозиції, у облраді їм фактично вдалося все зробити навпаки та залишити у опозиції саме «Солідарність».

Ну а фігура Ігоря Палиці може достатньо впливовою у раді для того, аби збирати голоси для потрібних рішень. Проте на запитання Костянтина Зінкевича про балотування на парламентських виборах по округу №23 Палиця відповів досить завуальовано. Мовляв, визначиться, коли оголосять вибори, хоча раніше впевнено говорив про балотування. А парламентські вибори можуть призначити лише на весну 2016 року чи навіть пізніше.

Текст: Антон БУГАЙЧУК

Фото: Василина БОРУЦЬКА

Автор статті: Олег Горох

0 Комментариев