Повчальна історія про те, чому діти не завжди слухають батьків
Діти завжди прагнуть гратися, веселитися і отримувати нові іграшки. Проте деякі слухняні і поводяться стримано, а інші можуть закочувати істерики з криками та сльозами просто у людних місцях.
Чи все залежить лише від виховання? Можливо, в однієї дитини більше уваги від батьків, ніж в іншої? Можливо, одні розпещені, а інші – ні?
Однак це не завжди так. Адже навіть якщо діти відвідують дитсадок чи школу, де їх навчають манер, і вдома їм пояснюють, як правильно поводитися, бувають випадки, коли батьки роблять одну суттєву помилку. І про неї чудово розповідає наступна історія.
Якось жінка привела свого сина до мудреця.
— Вчителю, мій син дуже любить солодке. Будь ласка, скажіть йому, щоб він припинив їсти солодощі. Ми знаємо, що ви мудрий, і він точно вас послухає.
Мудрець подивився на хлопчика і відповів матері:
— Прийдіть через тиждень.
Жінка здивувалася, але послухала поради мудреця і повернулася через тиждень. Однак і тоді вчитель не сказав нічого хлопцеві, лише попросив повернутися ще через тиждень.
І так повторювалося кілька разів. Нарешті, після третього візиту, мудрець звернувся до хлопчика:
— Не їж багато солодощів, це шкідливо для твого здоров’я. Я сам не їм солодке.
Хлопчик послухав і погодився:
— Добре, вчителю, я буду робити так само, як ви.
Жінка запитала мудреця:
— Чому ви не могли сказати ці слова з першого разу?
Мудрець пояснив:
— Справа в тому, що я сам люблю солодке. Як би я міг радити хлопцеві те, чого сам не дотримуюся? Це були б лише порожні слова. Я вирішив спершу сам відмовитися від солодощів. Але на це мені знадобилося два тижні. Лише тепер я можу сказати, що не їм солодке і не обманюю. Ми можемо радити лише те, що випробували на собі. Вчити треба власним прикладом, бо слова без дій не мають сенсу.
Повертаючись до ситуації в магазині: я спостерігала за сім’єю з дитиною, яка вимагала іграшку біля каси. Через деякий час я побачила їх з тією ж іграшкою. Але найцікавіше сталося пізніше: батьки почали сваритися через те, хто купив хліб, а хто овочі, зовсім не звертаючи уваги на інших людей. І стало зрозуміло, чому їхня дитина так поводиться.
Як і в історії, неможливо навчити дитину без власного прикладу. Важливо не лише говорити, а показувати на практиці.
Складно пояснити дитині, що вона повинна менше сидіти за планшетом і більше читати, якщо батьки самі ніколи не беруть до рук книги. Неможливо вимагати, щоб дитина їла здорову їжу, коли батьки постійно вживають шкідливу.
Чому дитина повинна робити те, чого самі батьки не дотримуються?
За матеріалами https://ukr.media/
Автор статті: Сергій Шагоферов
