Музей Голодомору встановив рекорд України, презентувавши аудіогід 33-ма мовами світу та українською. Дізнайтеся, як відбулося нагородження.

news

Музей Голодомору встановив рекорд України, презентувавши аудіогід 34 мовами світу — це чи не найбільша варіація мов з-поміж усіх музеїв світу. Над аудіогідами працювали понад 20 організацій та близько 135 людей. За 1.5 року роботи було записано 170 годин аудіо. Волонтери, викладачі істуденти київських університетів, члени громадських організацій, співробітники посольств іконсульств перекладали, коригували, доповнювали та начитували текст оглядової екскурсії та підписи до експонатів.

У липні 2019 року Національний музей Голодомору-геноциду розпочав Міжнародний проєкт «Аудіогід для кожного». В рамках проєкту було передбачено переклад тексту оглядової екскурсії на 33 мови світу з метою розміщення інформації на аудіогідах. У листопаді 2020 року Музей презентував аудіогід, і відтоді відвідувачі з усього світу можуть скористатися доступною опцією.

Олеся Стасюк, генеральна директорка Музею Голодомору: «Нам, команді Національного музею Голодомору-геноциду, важливо, аби про Голодомор знав увесь світ. Саме тому ми взяли на себе таку важливу місію як створення міжнародного проєкту ‘Аудіогід для кожного’. Масштабний міжнародний проєкт дозволяє кожному іноземцю дізнатися про злочин геноциду українців рідною мовою. Віримо, що аудіогід 33 мовами дозволить світовій спільноті зрозуміти важливість поширення інформації про злочини минулого, аби подібне більше ніколи не повторилося, та сприятиме визнанню Голодомору актом геноциду у світі».

Лариса Артеменко, кураторка проєкту: «Щиро дякуємо усім людям, які відгукнулися та допомогли в реалізації проєкту. Особливу вдячність хочу висловити тим, хто приїхав до Києва лише задля того, щоб зробити начитку тексту екскурсії в студії звукозапису — Штефану Лушпаку з Румунії, Асафу Бартову з Ізраїлю, Лі Сяоджу та Сунь Гехуань з Китаю, Райвісу Капілінскісу з Латвії. А також хочу відзначити самовіддану працю звукорежисерки, яка протягом року записувала всі аудіоекскурсії — Олени Єфимчук. Часто бувало, що начитка тексту екскурсії одним диктором тривала не один день, а іноді доводилось працювати до 23:00, щоб все встигнути, бо диктору треба було їхати з України.»

До події онлайн та офлайн приєдналися люди, які стали волонтерами проєкту, серед них: Оксана Конончук, кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу, викладачка перської мови КНУ імені Тараса Шевченка, Кім Сук Вон, кандидат філологічних наук, доцент кафедри мов і літератур Далекого Сходу та Південно‑Східної Азії, викладач корейської мови КНУ імені Тараса Шевченка, Ю Мі Гунг, асистентка кафедри мов і літератур Далекого Сходу та Південно‑Східної Азії КНУ імені Тараса Шевченка, Махмуді Німа, професійна дикторка з Ірану, Сальваторе Мацца (режисер, актор та диктор з Італії), Ян Навратіл (Чехія), Гульназ Десупова (Казахстан), Марина Дмитришин (Греція), представники української спільноти в Німеччині.

Переглянути промо та відеозвернення можна за посиланням https://drive.google.com/drive/folders/1SpimYcGhRldxhWkuX85ktYdYqsF0vtcR?usp=sharing

Англійська, хорватська, російська, французька, латиська, норвезька, італійська, польська, чеська, арабська, турецька, японська, іспанська, португальська, румунська, шведська, литовська, іврит, китайська (путунхуа), суахілі, гінді, вірменська, болгарська, білоруська, грецька, казахська, перська, в’єтнамська, угорська, корейська, українська, азербайджанська, кримськотатарська — такими мовами можна прослухати аудіоекскурсію.

Над проєктом також працювали:

  • Маедзіма Томоко — асистентка кафедри мов і літератур Далекого Сходу та Південно-Східної Азії КНУ імені Тараса Шевченка, допомогла зробити переклад тексту екскурсії японською мовою;
  • Хоанг Туан Ву — асистент кафедри мов і літератур Далеко Сходу та Південно-Східної Азії КНУ імені Тараса Шевченка, допоміг зробити переклад тексту екскурсії в’єтнамською мовою;
  • Роберт Бебек — асистент кафедри слов’янської філології КНУ ім. Т. Шевченка, викладач хорватської мови;
  • Т.С. Доценко — співробітниця кафедри слов’янської філології КНУ ім. Т. Шевченка, начитала текст болгарською мовою;
  • Хоміцька Олена Георгіївна — асистентка кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу КНУ імені Тараса Шевченка, директорка Єгипетського центру арабської мови та культури, викладачка арабської мови, допомогла перекласти текст аудіогіду арабською мовою.
  • Серкан Огузхан — представник Українсько-турецького культурного Центру «Сяйво» при КНУ імені ТарасаШевченка, допоміг перекласти та начитати текст турецькою мовою.

До перекладів на волонтерських засадах долучилися студенти КНУ імені Тараса Шевченка:

  • на білоруську мову — студенти-білорусисти (керувала асп. Маслун А., лектор доц. Короткевич І.);
  • на болгарську мову — студенти-болгаристи (керували доц. Чмир О. та викл. Доценко Т.);
  • на чеську мову — студенти-богемісти (керували проф. Паламарчук О., доц. Антоненко О.);
  • на хорватську мову — студенти-хорватисти (керували доц. Дзюба-Погрібняк О., викл. Стеблина Л., лектор Бебек Р.).

Слова подяки також хочемо сказати волонтерам з різних країн: Рубену Макаряну з Вірменії, Фабіану Абдала Марса з Аргентини, Ноа Ллойду зі Сполучених Штатів Америки, Василю Капкану з Литви, Олесю Городецькому та Оксані Библів з Італії, Ірині Лампека з Франції, Хикмету Джавадову з Азербайджану, Марії-Луїзі Ланській з Португалії, Павлу Косту з Польщі, Антону Глушко з Білорусі, Мусліму Умєрову, ведучому телеканалу «UA Крим».

Додаткова інформація:

Музей Голодомору — це єдиний у світі музей, який розповідає про геноцид українців. Ми навчаємо протистояти ненависті та порушенню прав людини, застерігаємо суспільство від повторення вчинення злочину геноциду шляхом накопичення і поширення знань про Голодомор.

«Національний Реєстр Рекордів» — проєкт у сфері реєстрації та популяризації українських та світових досягнень в Україні. Заснований 10 жовтня 1989 року.

Автор статті: Ірина Велігурська

0 Комментариев