Міфи про домашнє насильство

news

🌀Міф 1.

У шлюбі не буває сексуального насильства

⚠️Реальність:

Сексуальне насильство — це злочин, якому немає місця у стосунках між людьми, і не важливо, одружені вони чи ні.

🔹Статеві контакти мають відбуватися за згодою обох партнерів, бути прийнятними та бажаними для обох.
🔹Якщо статевий контакт відбувається з примусу, в небажаній формі, партнер залякує, принижує чи ображає — це насильство.

🌀Міф 2.

Насильство — це тільки про побої

⚠️Реальність:

Окрім фізичного насильства, не менш небезпечними є психологічне, економічне та сексуальне насильство.

🔹Зокрема, економічне насильство часто ховається за маскою турботи: партнер наполягає на відсутності необхідності працювати чи навчатися, проте потім з’являється тотальний контроль, звітування використаних коштів та приниження. 🔹Більше того, відсутність економічної незалежності є однією з головних причин замовчування та прийняття фізичного насильства.

🌀Міф 3.

Б’є — значить любить. Усі так живуть

⚠️Реальність:

Насильство однієї людини щодо іншої — це не норма, а протиправні дії, яким немає виправдання.

🔹Шукаючи пояснення насильству, багато постраждалих роками не звертаються по допомогу, що погіршує ситуацію та може мати важкі психологічні наслідки.
🔹Життя в постійному страху і стресі призводить до втрати впевненості, формування низької самооцінки та різних недуг.

🌀Міф 4.

Домашнє насильство існує лише в «неблагополучних» сім’ях

⚠️Реальність:

Домашнє насильство не має соціальних меж. Воно трапляється у всіх соціальних групах незалежно від рівня освіти і доходів.

🌀Міф 5.

Потрібно терпіти заради дітей

⚠️Реальність:

Діти, які ростуть у повній сім’ї і бачать насильство, страждають набагато більше, ніж ті, хто зростає з одним із люблячих батьків у гармонійних стосунках та родинному спокої.

🔹Діти, які є свідками насильства між батьками чи близькими родичами, навіть якщо фізично уникають його, страждають душевно. Це негативно впливає на їхній емоційний стан, взаємовідносини з однолітками, навчання.

Джерело: “Розірви коло”
Юлія Ворман, практичний психолог

 

Автор статті: Сергій Ленкін

0 Комментариев