Луцьк вечірній: екскурсія, історії та спроба «стратити відьму». ФОТО

Міські історії із життя магдебурзького Луцьк, вузенькі вулички Старого міста та бій лицарів через «відьму».
Екскурсію Старим містом під назвою «Гасіть вогні» провела вчора, 27 вересня, історик Оксана Штанько. Захід відбувся у рамках відзначення Міжнародного дня туризму.
Братський міст
Тут стартувала екскурсія, де Оксана розповіла про події 1575 року – історію написання вірша «Чи є в Луцьку Білоглова». Історія про Ганну Борзобогатянку-Красенську та Олену Копоть. Ганна була дружиною Олександра Жоравницького, луцького ключника, а Олена – дружина його брата Яна. Ганна заздрила своїй родичці і часто їй всіляко дошкуляла. У травні 1575 року Олена написала вірш, який ввійшов в історію української літератури, як перший сатиричний український твір. Стосувався він Ганни, висвітлював її негативні риси. Вночі вірш вивісили на всіх видних місцях.
Хрестовоздвиженська церква
Слухали про тогочасне віршування.
Вірменська вулиця
Оповідки про вірмен, які тут проживали у 17 столітті. Про міщан, грабіжників і навіть алкоголь. Всі нехороші вчинки вчинялись, звісно, нічної пори.
Караїмська вулиця
Дізналися, що у 16–17 ст існували професія, як могоричник. Коли хтось хотів купити коня, то наймав могоричників, які помагали торгуватися. Також розповідала Оксана і про караїмів, які тут проживали. І про те, як одної ночі у Луцьку сталося вбивство турчина та як двоє луцьких вірменів плюндрували кенасу. Втікачів догнали аж на Гнідаві.
Велика синагога
Оксана розповіла про те, як будували синагогу. Домінікани (католицький орден) на території Луцька був проти її спорудження. Тому пішли на своєрідний компроміс – синагога окрім сакральної функції виконувала ще й оборонну.
Домініканський костел
Присутні почули історію про коморника (квартиранта), який хотів обікрасти господарів. Господиня впіймала його, той почав лізти через димар. Жінка тягнула із нього чоботи. Крадій тоді зумів втекти. Але наступного дня все рівно повернувся, щоб забрати чоботи, бо ж одяг тоді був дуже дорогий. Потім цей чоловік ще пограбував церкву, тому його задушив луцький кат.
Площа Ринок
Оксана повідала про те, як бурмістр (у наш час – міський голова) коли сутеніло, ходив вулицями і стукав у шибки міщан, повідомляючи, що уже пора гасити ліхтарі у домівках та спати. Вночі ж міщан стерегли кликуни – нічна сторожа.
Замкова площа
Справжні лицарі із клубу історичної реконструкції «Айна Бера» зустріли тут лучан із запаленими факелами. Разом із ними була жінка із зв’язаними руками. Один із рицарів повідав, що цю жінку підозрюють у відьмацтві, а тому вона має бути спалена. Однак за ув’язнену вступився лицар та у чесному двобої виборов для неї життя.
Мар’яна МЕТЕЛЬСЬКА
Автор статті: Мар'яна Метельська