АМКУ розпочав масштабне розслідування проти п’яти найбільших аптечних мереж України
Антимонопольний комітет України відкрив справу проти 155 компаній, які входять до складу п’яти найбільших аптечних мереж країни. Йдеться про можливі узгоджені дії, що могли призвести до обмеження конкуренції на фармацевтичному ринку та вплинути на доступність ліків для населення.
Хто під підозрою та що відомо
Як повідомили у АМКУ, під розслідування потрапили аптечні мережі «АНЦ», «Доброго дня», «9-1-1», «Подорожник» та «Бажаємо здоров’я». Разом вони контролюють понад 64% обсягу роздрібного товарообігу та близько 42% усіх аптечних точок країни — це понад 7,7 тисячі аптек. Така концентрація, на думку Комітету, дає змогу впливати на формування цін і створювати бар’єри для інших учасників ринку.
Можливе обмеження українських виробників
За результатами перевірки, з лютого 2025 року антимонопольники зафіксували зниження обсягів продажів препаратів трьох українських фармвиробників саме в аптеках цих мереж. Попит на ліки залишався стабільним, проте їхня доступність зменшилася. Це може свідчити про узгоджені дії аптек із метою витіснення певних брендів або створення дефіциту продукції.
АМКУ наголошує, що такі практики суперечать законодавству та можуть призвести до спотворення ринкової конкуренції й підвищення цін для споживачів.
Конфлікт із «Дарницею»
Відомо, що ще у березні 2025 року між аптечними мережами та виробником «Дарниця» розгорівся гучний конфлікт. Тоді п’ять найбільших аптечних груп припинили продаж продукції компанії після того, як вона відмовилась сплачувати маркетингові внески. У результаті «Дарниця» повідомила про 95% заповненості складів, скорочення 11% персоналу та зниження зарплат решті працівників.
Натомість аптеки заявили, що діяли в межах ринкових механізмів, адже ціни виробника стали невигідними для продажу. Експерти вважають, що саме цей конфлікт міг стати поштовхом для масштабного розслідування з боку Антимонопольного комітету.
Думки експертів і перспективи розслідування
Економіст Олександр Іваненко зазначає, що аптечні мережі є лише кінцевою ланкою у ланцюжку «виробник – дистриб’ютор – аптека», тому мають право самостійно обирати постачальників. Він порівняв ситуацію з тим, ніби виробник подавав позов проти покупців за відмову купувати його товар.
Водночас експерти нагадують, що уряд ще у лютому 2025 року обмежив торговельну націнку для аптек до 35%, а для дистриб’юторів — до 8%. Однак прибуток виробників не регулюється, що створює простір для суперечок між усіма учасниками фармацевтичного ринку.
Фахівці вважають, що справа, розпочата АМКУ, може стати прецедентом у фармацевтичній галузі. Вона визначить, чи зможуть аптечні мережі зберегти свій вплив, чи держава запровадить нові обмеження, аби захистити конкуренцію та права споживачів.
Джерело: obozrevatel.com
Автор статті: Сергій Шагоферов
