Весілля по-волинськи

Весілля виникло ще у Стародавньому Римі. Та це не означає, що у первісних людей не було ніяких обрядів. Були, хоч і примітивні. Однак з того часу багато, суті, і не змінилося.

Можна умовно виділити три стадії  у історії розвитку весілля:

Перша – первісний чоловік викрадав жінку, яка і ставала його дружиною.

Друга – шлюб за договором або за викуп.

Третя – шлюб, в основі якого була взаємна любов.

Однак, якщо уважно прослідкувати, то можна помітити і сьогодні залишки перших двох стадій. Є такий вираз «віддавати наречену» – залишився він з того часу, коли наречену продавали. На сучасному весіллі є дружка – очевидно це бере свій початок із давнини, коли для жениха допомагав нести наречену озброєний воїн. Медовий місяць – час, коли наречений переховувався із новоспеченою дружиною до того моменту, доки родичі не втомляться її шукати.

Яке ж походження слова «весілля»? З англосаксонської мови слово «wed» (одружуватися) перекладається як гроші, коні і інша  худоба, які жених віддавав як гарантію, заставу, щоб довести батькові нареченої серйозність наміру в її купівлі.

Вираз «віддавати наречену заміж» походить від тих часів, коли наречена була товаром. Звичай мати нареченій на весіллі дружок сягає корінням у часи Давнього Риму, коли треба було мати рівно 10 свідків.