У Луцьку розповіли про унікальну концепцію політичної системи для України: голосування пальцем, депутати за суспільним договором та технократичний уряд

news

Розробники концепції пропонують провести перепис населення, за результатами якого змінити адміністративний устрій, запровадити нову систему обрання депутатів, голосувати пальцем на спеціальних терміналах та сформувати технократичний уряд.

Про це йшлося 7 липня під час круглого столу у Луцьку.

Один із розробників концепції зміни політичної системи в Україні, заступник голови партії «Громадсько-політична платформа Надії Савченко» Тетяна Проторченко зауважила, що в Україні перепис населення проводився востаннє у 2001 році, згідно якого в Україні проживало 48 мільйонів, але за весь цей період глибокої економічної кризи, демографічної кризи і війни скільки людей реально живе в Україні  ми не знаємо. Це дозволяє владі маніпулювати починаючи від пенсійного фонду і закінчуючи виборами. Проторченко розповіла, що вони пропонують зміну політичної системи. Вона включатиме декілька етапів.

На першому етапі пропонують провести перепис населення,  для того, щоб визначити кількість населення – де проживають, вікові категорії, соціальні категорії тощо.

На другому етапі пропонують провести інвентаризацію населених пунктів, тобто що є у села чи міста – земля, природні ресурси, комунальні власність тощо.

Після цих двох етапів зможуть переходити до зміни адміністративного устрою шляхом референдуму. Адміністративні одиниці мають вміщати у себе від 120-150 тисяч дорослого населення. За попередніми даними максимальна кількість таких одиниць – це 250 у всій країні. Від кожної адміністративної одиниці має бути представник у парламенті, тобто буде 250 депутатів максимум. Обласних, районних, міських та сільських рад не буде. Натомість хочуть запровадити дворівневу систему – Верховна Рада України, парламент та рада адміністративної одиниці. У раду адміністративної одиниці обираються депутати від кожного населеного пункту, але не менше, ніж один депутат на один населений пункт та не більше, ніж один депутат на чотири тисячі населення. Для депутата його округ – це має бути основне місце роботи, а не працювати на громадських засадах. Близько 50-60 депутатів буде у раді адміністративної одиниці. Завдяки цьому вдасться прибрати величезний прошарок депутатів та чиновників.

Як обиратимуть депутатів

Пропонують інший підхід до виборчої системи. Перші вибори в адміністративних одиницях до парламенту повинні відбутися одночасно, а наступні вибори – виключно за потреби. Депутата може бути роками, якщо він влаштовує громаду, а в іншій адміністративній одиниці можуть бути і щороку вибори.

Кандидати у депутати до парламенту подаватимуть свої кандидатури і упродовж року працюють у своїх адміністративних одиницях – показують, що вони готові запропонувати громаді. Отож, вони працюватимуть на так званому суспільному договорі. Громади обиратимуть не партію, не кандидата, а саме суспільний договір, який підписаний між депутатом та громадою. Вкінці цього періоду проводиться попереднє голосування і до виборів фактично допускаються тільки ті кандидати, які набрали мінімум 25 % підтримки громади.

За такою системою політичні партії взагалі стають такими самими учасниками політичного життя, як громадська організація. Приналежність кандидата у парламент абсолютно немає значення. Коли цей депутат обирається в парламент, він іде виконувати суспільний договір, який реєструється в ЦВК і громада має можливість стежити за виконанням цього договору.

На місцевому рівні депутатів обиратимуть так само, однак працюватимуть перед виборами упродовж декількох місяців. Все інше – так само, як і з виборами до парламенту.

Система голосування

Пропонують державну програму щодо видачі біометричних паспортів за бюджетні кошти упродовж року. За цей період розроблять та встановляють термінали для голосування у населених пунктах за аналогом «Приватбанку». Голосування відбуватиметься за допомогою пальця. Це допоможе уникнути фальсифікацій та незручності щодо підрахунку голосів. Окрім цього, на майбутнє, йтиме економія коштів.

Також пропонують мінімум раз на рік проводити загальнодержавний референдум, а також проводити референдуми на місцевих рівнях.

Громада більше не обиратиме голову адміністративної одиниці. Це робитимуть депутати. Обиратимуть голову на один рік. Голова фактично не матиме додаткових повноважень, окрім як здійснювати координацію депутатів.

Якщо депутат не виконує суспільний договір, громада має право його відкликати шляхом внесення електронної петиції. Якщо така петиція набере упродовж місяця 5 % від загальної кількості виборців, то запускається механізм перевірки, а тоді – відкликання. Цим займатиметься ЦВК.

Голову муніципальної поліції, голову суду та прокурора на місцевому рівні теж обирати.

За призначенні посади на законодавчому рівні буде відповідальність. До прикладу, якщо Президент призначив на посаду людину, а та скоїть злочин, то Президент має відповідати так само. Це посилить контроль і мінімізує корупцію.

Бюджет

Пропонуються дворівневу бюджетну систему – національний бюджет і бюджет адміністративної одиниці, який формується за рахунок платежів податків. Лише 20 %, а згодом – 15 %, переховуватиметься із бюджету адміністративної одиниці до національного бюджету.

Кабмін

Це більше не буде уряд, який формується за квотним принципом, адже політичні партії прирівнюються до громадських організацій. До уряду входитимуть галузеві фахівці, які призначатимуться на посаду міністрів, але не розпоряджатимуться коштами, лише – розроблятимуть програми розвитку адміністративних одиниць із урахуванням стратегії держави.  Фактично технократичний уряд.

Президент

Президентські функції мають бути спрощені, це буде людини, яка є візитівкою у світі країни, яку він очолює, а на момент війни – очолюватиме штаб. Тих повноважень, що має Президент на сьогодні – не буде.

Освіта, культура, медицина

Теж будуть дворівневі. На місцях можна буде додатково вводити шкільні предмети, створювати додаткові медичні програми тощо.

Тетяна Проторченко наголосила, що у світі немає аналогів цієї концепції політичної системи:

«Це абсолютно інша модель, яка у світі немає аналогів, вона розроблена із урахуванням нашої української ментальності, наших природних ресурсів, нашого способу життя. Багато світових політиків, які знайомі із цією концепцією погодилися із тим, що аналогів нема і це є і плюсом і мінусом, оскільки не можна сказати, що десь це спрацювало, а десь – ні».

За словами Тетяни Проторченко, потрібно три роки, щоб ця модель розпочала працювати.

 

 

 

Автор статті: Мар'яна Метельська

1 Комментарий