Як колядували на Волині в давнину: від язичницьких мотивів до християнських традицій
Колядки на Волині мають глибоке коріння і пройшли тривалий шлях розвитку — від язичницьких пісень про врожай і добробут до християнських різдвяних мотивів. Про те, якими були найдавніші колядки та що вони означали для наших предків, розповів фольклорист, доктор філологічних наук Віктор Давидюк.
Якими були найдавніші колядки
За словами Віктора Давидюка, приблизно до XVIII століття колядки мали переважно світський, язичницький характер. У них оспівували добробут, урожай і бажали господарям багатства. Лише згодом ці пісні поступово витіснили колядки з християнськими мотивами.
Фольклорист досліджував колядки під час 36 експедицій, зокрема дві з них провів на Волині, 13 — у селах Полісся та 14 — у Карпатах. Найдавніші тексти, за його словами, розповідали про трьох гостей з неба: «сонце ясненьке», «місяць ясненький» і «дощ дрібненький».
«Сонце і дощ зрозуміло чому, а місяць тут до чого? А наші предки орієнтувалися на місячний календар. Я, наприклад, як садівник знаю, що дерево треба садити після повні, тоді краще розвивається коренева система, а поливати його — на молодика. Це знали предки й те, коли має бути три дощики в травні, які приносять врожай», — пояснив Віктор Давидюк.
Саме тому в колядках насамперед закликали сили природи, адже Коляда спершу була святом урожаю.
Коляда як свято обмолоту
Фольклорист зазначив, що Коляда припадала на період завершення сільськогосподарських робіт — кінець листопада та початок грудня, коли закінчувався обмолот зерна. Через це тексти найдавніших колядок тісно пов’язані з природними стихіями та небесними світилами.
«Воно припадало на той час, коли пізніше святкували День колгоспника — кінець листопада і початок грудня, коли закінчувався обмолот. Через це тексти найдавніших колядок прив’язані до святил, до природних стихій», — додав дослідник.
Коляду, за традицією, відзначали впродовж року, що й відображено в самій назві — коло свят. Окрім зимових, існували також весняні коляди.
Сучасна зимова Коляда раніше була святом обмолоту. Саме тому кутя стала основною обрядовою стравою та єдиною їжею, яка регулярно згадується в колядках.
Святвечір і традиційні страви
Зі слів Віктора Давидюка, традиція готувати 6–7 або 12 страв на Святвечір є християнським нашаруванням. У давнину головною стравою була обрядова каша, а по кутках столу клали часник. На Волині та Поліссі також обов’язковими були грибна юшка і риба.
«У мене є записи, де розповідав інформатор про те, що дід з бабою стелили скатертину, палили свічку і вечеряли в клуні на току. Бо це свято обмолоту. Молотили, до речі, теж при свічках, бо дні короткі. І жодної згадки немає, щоб через це сталася пожежа. Бо свічка падала й одразу гасла», — розповів фольклорист.
Найдавніша коляда на Волині
Вік колядок складно визначити за знаряддями праці чи видами робіт, адже вони майже не змінювалися тисячоліттями. Тому дослідники орієнтуються на згадки про історичні події. Зокрема, у щедрівках частіше простежується княжий період.
Найціннішою знахідкою Віктор Давидюк вважає текст пісні, записаний на початку 2000-х років у селі Лютинськ Дубровицької громади. У ній простежуються біографічні деталі князя Романа.
«Причому, жінка, почувши, що я записую, мало не за рукав мене притягла. Каже, я веснянку заспіваю. Веснянка мене не дуже цікавила, я все вже знав. Нехотя я йшов. А вона каже: “Це мені моя баба дала записати. Сказала: дитино, вже цієї ніхто не співає, ти будеш єдина”», — зізнався дослідник.
«У неділю пораненьку заказали на війноньку
усім панам, ще й боярам, ще й Роману молодому.
А в Романа нема сина,
а в Романа нема седла,
а в Романа три донечки, усі троє без долечки…»
За словами фольклориста, історичні дані з пісні повністю збігаються з архівними матеріалами, знайденими згодом у Ватикані.
Про що співали у колядках
У давніх колядках переважали шлюбні та військові мотиви. Наприклад, у колядках про дівчину, до якої приїздили свати, відображався чіткий ритуал залицяння.
«Дівчина мала погодитися вийти заміж лише за третім разом. Якщо вона не прошена, вона дешева дівчина. Так само на гетьмана просили: перші два рази відмовлявся, на третій мав погодитися», — пояснив Віктор Давидюк.
У колядках для господарів бажали прибутку та достатку. Згодом у тексти додалися апокрифічні мотиви, однак головна ідея залишалася незмінною — коляда була ключем до добробуту.
Волинь і Полісся: відмінності традицій
Згідно з дослідженнями, на Волині були поширені переважно світські колядки, тоді як на Поліссі — щедрівки.
«У ті часи, коли я записував, на Поліссі вже дуже мало залишилося світських колядок, бо їх витіснили церковні. Тому навіть є записи, що “В нас не колядують. Хіба на церкву, в нас тільки щедрують”», — розповів фольклорист.
Також існували відмінності у виконанні: на Волині колядували переважно хлопці, а щедрували дівчата. На Поліссі ж дівчата долучалися до гуртів хлопців, але становили меншість. Щедрування тривало від Нового року до Водохреща, поступово змінюючи склад виконавців — від дітей до жонатих чоловіків.
Джерело: https://suspiln
Автор статті: Сергій Шагоферов
